Боріс I.

Матеріал з Вікіпедія
Боріс I. Михаил
Князь Булгарьскый
Boris I of Bulgaria.jpg
Панованя 852–889
Умертя 2. май 907
Місце смерти монастырь коло Преславі
Попередник Пресіан
Наслїдник Владимир
Consort Марія
Потомкы Vladimir
Gavrail
Simeon I
Evpraksiya
Anna
Рід "Крум дінастія", може Дуло
Отець Пресіан

Боріс I., покрещеный на Михаила, называный тыж Святым Царём Борісом, († 907) — булгарьскый хан і князь, котрый пановав в роках 852 аж 889. За ёго панованя было державнов реліґіов учінено хрістіанство, а Булгарія славянізована.[1][2]

Боріс на зачатку хотїв прияти западне хрістіанство, але в яри року 864 под напором Візанції вєдно зо своїма вельможами и цїлов родинов ся дав покрестити і прияв тітул князя и хрістіаньске мено Михаил. Під час шырїня хрістіанства в Булгарії дішло ку звадї міджі рімсков куріёв і конштантінопольскым патріархатом о тото, під чію юрісдікцію будуть булгарьскы країны припадати. В року 866 мусїв тыж перемочи одпор тых вельмож, котры повстали за то, жебы зостати при поганстві. По різных періпетіях наконець прияло ся выходне хрістіанство з Візанції и стало ся масове покрещіня Болгарів.[2] Пробы Святой Столицї навернути Булгарію тягли ся до року 882, але не мали успіх.[1]

В року 886 Боріс дав притулок наступникам Кирила і Мефодія, славяньскых віроучителїв, котры были выгнаны з Великоморавского княжества. Будовали ся церквы и монастырї, зачала ся славянізація.[2][1]

В року 889 Боріс одышов до монастыря і зохабив князьскый столець свому сынові Володимирові (889–893). Тот але указав ся противником славянства, а ку тому іщі спробовав навернути країну зась на поганьску віру. В тім моментї засягнув Боріс, котрый вышов з монастыря, з помочов вірного му войска зосадив Володимира и ослїпив го, жебы не быв способный владнути, а на князьскый столець дав наймолодшого сына Сімеона (896–927), якый продовжив политику вітця. Боріс потім, што на булгарьскый трон сїв Сімеон, знову одышов до устраня монастыря, де року 907 умер.[2][1]

Жрідла[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Gjuzelev, Wassil Todorov
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Турилов А. А.