Болівія

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Многонаціонална держава Болівія
Estado Plurinacional de Bolivia (ісп.)
Tetã Hetãvoregua Mborivia (ґуарані)
Wuliwya Suyu (аймара)
Puliwya Mamallaqta (кечуа)
Головный городСукре*
19°03′S 65°15′W / 19.050°S 65.250°W / -19.050; -65.250
Майбулшый город Санта Круз де ла Сієрра
Офіціалні языкы іспанськый, ґуарані, аймара, кечуа тай 33 далшых
Форма влады
 -  дочасна презідентка Жанін Анєз
Територія
 -  вєдно 1 098 581 км2 (27.)
 -  водної поверьхности, % 1,29
Обывательство
 -  шацованя (2019) 11 428 245 (83.)
 -  густота 10,4 км2 (224.)
ГВР (ВВП) шацованя 2019. року
 -  вєдно 89,018 міліардув доларув США 
 -  на єдного жителя $7 790 
ІЛР (2018) 0,703 (высокый
Валута Болівіано (BOB)
Часова зона UTC-4
Інтернет-домен .bo
Телефонный код +591
* Подля констітуції; правительство ся находит у городі Ла Паз.

Болівія (ісп. Bolivia, [bo.ˈli.βja]), офіціално Многонаціонална держава Болівія (Estado Plurinacional de Bolivia) є держава в Южнуй Америці. Сукре є столиця подля констітуції, айбо правительство ся збулша находит у вароші Ла Паз. Майбулшый город є Санта Круз де ла Сієрра, промысловый центер на востоці Болівії. Граничит из Перу, Бразилійов, Параґвайом, Арґентинов тай Чіле. Третина країны лежит у горах Андах. Болівія є многоетнічна и многокултурна держава. Домінуючым языком є іспанськый, айбо офіційный статус мают 36 далшых містных языкув, змежи котрых майбулші сут ґуарані, аймара тай кечуа.

Сперед колонізаційов андська часть днешньої Болівії была частьов імперії інкув, а сіверні тай восточні низины были заселені независимыми племенами. Іспанські конкістадоры завойовали сесь реґіон у XVI. сторучу. Болівія мала важноє значеня для імперії позад своих запасув срібра. Война за независимусть ся зачала в 1809 и йшла 16 рокув. Нова република была названа имньом Сімона Болівара. У наслідных сторучах Болівія стратила дакотрі періферійні теріторії у войнах из сосідами. У році 1971 ся удбыв державный переворот против товдышнього соціалістичного правительства, пуддержаный ЦРУ (CIA). Настав режім войськової діктатуры, котрый ся демократізовав у 1980-х роках.

Болівія є другов майбіднов державов Южної Америкы. Економіку збулша творят земледілство, добываня дерева, рыбы и мінералув, выроба текстіла, шатя, убробленых металув и продуктув из ропы. Болівія дуже богата на мінералы, напр. цін, срібро, літій тай мідь.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Bolivia на анґліцькій Вікіпедії.

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.