Атомове ядро

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атомове ядро He (гелия) мать розмѣр 1 fm, при розмѣрѣ атома 100 000 fm

Атомове ядро — централная часть атома, складена з протонох и невтронох (нуклонох), котра обсягуе основну його масу (над 99,95 %). Розмѣры ядер розличных атомох чинять даколько фемтометры:

,

а то згруба 100 тысяч разы менше од самого атома. Ядро мать позитивный набой, величина котрого зависить од числа протонох в ядрѣ и вызначена елементом, котрому належить атом. Атомовы ядра суть предметом штудий про ядрову физику.[1]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Атомове ядро объявив в року 1911 Ернест Резерфорд (Е. Rutherford) в експериментах з россѣяньом α-частиць при их проходжѣню кроз материю. В року 1932 Джеймс Чедвик (J. Chadwick) объявив невтрон, неодовго за тым Дмитро Иваненко и независимо Вернер Гайзенберг вынесли гипотезу о штруктурѣ атомового ядра, складеной з протонох и невтронох.[1]

Нынѣшность и перспектива[едітовати | едітовати жрідло]

Объявлѣня Резерфордом дѣлителности атома отрясло самыма основами класичных представ, котры мали выраз аж и в назвѣ атома: ἄτομος, атомос – недѣлителный. Подля днешных представ уже ани протон, ани невтрон не суть недѣлителны, но суть складены зоз кваркох и глуонох, а ядро атома — компликована система з великого числа кваркох, глуонох и мезоновых поль, так же далшый опис атомового ядра ся досягне в квантовой хромодинамицѣ. Але тота задача через ей компликованость еще не рѣшена.[1]


Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Смирнов Ю. Ф.: Ядро атомное //Прохоров А.М. (гл. ред.): Физическая энциклопедия в 5 томах. — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1988-1998. ISBN 5-85270-034-7 Том 5, 1998. 760 с. ISBN 5-85270-101-7. Стробоскопические приборы – Яркость (русс.) Сс. 685–690. Одчитане: 2020-06-21
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 Смирнов Ю. Ф.