Адідовцї
| село | |
|---|---|
| Адідовцї | |
| словен. Adidovce | |
 | |
| Сімболы | |
 Прапор | |
| Полога | |
 | |
| Основны інформації | |
| Штат |  Словеньско |
| Край | Пряшівскый |
| Окрес | Гуменне |
| Полога | 49°00′57″N 22°02′13″E / 49.0158°N 22.0369°E |
| Надморьска вышка | 204 м н. м. |
| Розлога | 20,76 км²[1] |
| Жытелїв | 231 (ку 2025) |
| Густота жытельства | 11,12 жытелїв/км² |
| Націоналії | |
| ШТЄ (NUTS) | 520012 |
| ЕЧВ (до року 2022) | HE |
| ПСЧ | 067 32 (пошта Вышнїй Грушов) |
| Тел. передвольба | 0 57 |
| Офіціалны адресы | |
| Вебова сторінка | www |
| Адреса | Obecný úrad Adidovce 067 32 Vyšný Hrušov |
| Телефон | +421 57 779 63 33 |
| Староста | |
| Ленка Гудакова[2] (НАПРЯМ – СД) | |
| Жрїдла інформацій | |
| MOŠ/MIS Інформачный портал о селах і містах Словеньска | |
| Мапа | |
 | |
Адідовцї (словен. Adidovce) суть село в окресї Гуменне в Пряшівскім краю на северовыходї Словеньска.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Перша писомна змінка о селї походить з року 1543 під назвов „Adidocz“. Назва села ся в історічных документах в розлічных варіантах: в роцї 1773 є записана як „Adidowcze“ а од року 1920 ся утвердила сучасна офіціална назва „Adidovce“.[3]
Поселїня історічно взникло на теріторії розсяглого гуменьского маєтку і довгу добу належало впливному мадярьскому шляхтічному роду Друґетовцїв. В нескоршых сторочах ся властникы міняли: в 18. сторочу селом властнила родина Чакёвцїв а в 19. сторочу перешло до рук родины Андрашіовцїв.
Подля даных з данёвого списку з року 1715 в селї фунґовав млин і было ту 7 обываных і 7 пустых підданьскых господарьстев. В роцї 1787 мали Адїдовцї 35 домів і 269 обывателїв. К року 1828 ся чісло обывателїв мірно знижыв – на 237 особ, котры бывали в 32 домах. Традічным заместнанём містных обывателїв было польногосподарьство, выроба деревяного угля і тяжка праца в містных лїсах.[4]
Почас другой світовой войны было село ослободжено 26. новембра 1944. Пізнїше, в роцї 1958, были містны рольници зъєдинены до єдного польногосподарьского дружства (JRD).
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Село Адідовцї лежыть во выходній части Словеньска, в южній части передгоря Карпат (Бескідьске передгоря). Рельєф теріторії є переважно мірно горбковатый. Надморьска вышка в центрї села є приближно 204 метрів над морём, у рамках катастралной теріторії село ся становить од 190 до 350 метрів. Навколишнї земли суть з векшой части одлїснены і выужывають ся як польногосподарьска земля, лїсны масівы (переважно буковы і дубовы) ся заховали головно на cхылах навколишнїх горбів.[5]
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]| Рік | 1995 | 2005 | 2015 | 2025 |
|---|---|---|---|---|
| Особ | 228 | 218 | 211 | 231 |
| Δ | −4,38 % | −3,21 % | +9,47 % |
| Рік | 2024 | 2025 |
|---|---|---|
| Особ | 234 | 231 |
| Δ | −1,28 % |
Реліґія і памняткы
[едітовати | едітовати жрідло]Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_obc=AREAS_SK, v_om7014rr_ukaz=Rozloha (Štvorcový meter)]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7014rr/v_om7014rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].
- ↑ Voľby do orgánov samosprávy obcí 2022 : Zoznam zvolených starostov. Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-10-30. https://volby.statistics.sk/oso/oso2022/sk/subory_na_stiahnutie.html.
- ↑ Majtán, Milan (1998) (по sk). Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997). Bratislava: VEDA.
- ↑ Kropilák, Miroslav (1977) (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. I. Bratislava: VEDA.
- ↑ Kropilák, Miroslav (1977) (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. I. Bratislava: VEDA.
- ↑ 6,0 6,1 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].
| ||||||||||
