Ідіом

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ідіом (од ґрецького ιδίωμα — «особливость», «своєрідность») — общій термін, уведженый у лінґвістіцї XX. стороча для позначіня різных форм єствованя языків: наріч, діалектів, говорів, бісїд, варіацій літературного языка. Застосовують го абы підкреслити закономірно споєны властности такых языковых форм, або в припадї, коли їх класіфікація, як окремого языка ці діалекту є проблемова або діскутабілна.

Далше чітаня[едітовати | едітовати жрідло]

  • В. А. Виноградов. Ідіом. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, Советская энциклопедия, 1990.