Ужгород

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Місто
Ужгород
Ерб
Ерб
Район Ужгородськый район
Координаты Координаты: 48°37′12″ с. ш. 22°18′00″ в. д. / 48.62° с. ш. 22.3° в. д. (G) (O) (Я)48°37′12″ с. ш. 22°18′00″ в. д. / 48.62° с. ш. 22.3° в. д. (G) (O) (Я)
Глава Віктор Погорєлов
Місто с 1946
Площадь 40 км²
Население 116 334[1] человек
Национальный состав Русины, Українцї, Русы, Словакы, Мадяры, Полякы, Жыды, Циґане, Румуны
Конфессиональный состав православіє, католицізм, юдаізм
Телефонный код +380-312
Почтовые индексы 88000-88499
Ужгород (Земля)
Red pog.png

Ужгород (Уґоград, Užhorod; Ungvár; Ungwar) — місто на Українї, 116 334 жытелїв (2012) адміністратівный центер Закарпатьской области.

Історія[едіт.]

Перед приходом Мадярів належав міджі славяньскы міста; тогды ся гев находила часть теріторії населена Білыма Хорватами. Тоты ту выбудовали певность і резіденцію ранно містьского тіпу. На початку 10. стороча ся там обявили Мадяре, котры ся міста, так само як цалой Паноньской низины, зміцнили.

У середовіку быв Ужгород угорьскым городом; быв ту центер Узькой жупы а іщі коло року 1910 творили Мадяре дас 80 % жытелїв. Року 1872 гев была добудована желїзніця з Чопу, пізнїше продовжена через Ужоцькый переход до Львова. Міджі роками 1919 і 1938 быв головным містом Підкарпатьской Руси, части Чеськословеньска. У тых лїтах быв великый розвой міста: выникло много будов у тіпічным чеськословеньскім штілї, збудовали ся новы кварталы (як наприклад Мале Ґалаґо). В роцї 1938 ся Ужгород (і цалый юг Підкарпатя) став на базї Віденьской арбітражі знову частёв Мадярьска.

Будова областной рады в Ужгородї, поставлена в 30. роках 20. стороча, і новодобый помник Т. Шевченкови

27. октобра 1944 ослободив місто 4. україньскый фронт. По II. світовій войнї была Підкарпатьска Русь передана Совєтьскому союзу, тай Ужгород ся так став частёв Україньской ССР. Іщі того самого року (1945) была основана Ужгородьска народна універзіта. Сучасне поставлїня головного міста Закарпатьской области мать Ужгород од року 1946, од року 1991 є частёв независлой Україны.

Култура і памяткы[едіт.]

В Ужгородї, стале облюбленїшым цїлём турістів, суть про перезераня архітектонічны памяткы вшелиякых епох. Домінантов є Ужгородьскый замок, стоячі на 30 м высокім сопечнім горбку; днесь є там музей з дакілько експозіціями. Недалеко є тыж сканзен народной архітектуры.

Ґрекокатолицька катедрала з двома вежами была выбудована в роцї 1646 і оперед служыла римскым католикам. Ужгородьска сінаґоґа дотеперь стоїть, была але перемінена на філгармонію і збавлена вшыткых реліґійных предметів. Дале ся ту находить множество храмів різных реліґій.

Турістіка[едіт.]

Мапа Ужгороду в часї першой чеськословеньской републікы

Тото місто мать уже 6 Турістічных марок - ч. 1 про Горяньску ротунду, ч. 6 про сканзен, ч. 18 про бусту Т.Ґ. Масаріка, ч. 70 про сінаґоґу, ч. 96 про Ужгородьскый замок і ч. 136 про корчму „Децо у нотаря”. Далше інфо на Турістічны маркы Україны.

Обывательство[едіт.]

Од середовіку до початку 20. стороча были переважуючов націоналностёв Мадяре. Часты політічны і теріторіалны зміны але етнічным складом порядно замахали. За списованём в роцї 2001, коли ту жыло 117 317 жытелїв, творили Українцї[2] 77,8 %, Росіяне 9,6 %, Мадяре 6,9 %, Словаци 2,5 % a Циґане 1,5 %. Міджі реліґіями перевладать ґрекокатолицька і православна церьков.

Референції[едіт.]

  1. Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року — Головне управління статистики у Закарпатській області
  2. До того чісла ся мусить односити ай векшына ужгородьскых Русинів.

Екстерны одказы[едіт.]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Тота статя є часточно або цалком основана на перекладї статї Užhorod на чеській Вікіпедії.