Інтернет: Роздїлы міджі ревізіями
Вилучено вміст Додано вміст
Сторінка очіщена |
м Едітованя хоснователя „114.75.140.10“ (діскузія) вернуты до минулого ставу, котрого автором є „[[User:Movses-bot|Mov |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Інтернет''' (з анґл. ''Internet'') — цілосвітова сістема компютеровых мереж, выбудована на хоснованю протоколу IP. Сполочным цілём вшыткых людей хоснуючіх Інтернет є безпроблемова комунікація (черяня дат). |
|||
Найзнамішов службов додаванов в рамках Інтернету є WWW (комбінація тексту, ґрафікы і мултімедій споєных гіпертекстовыма одказами) а е-маіл (електронічна пошта), але найдеме у нім і десяткы далшых. Лаіци даколи споюють терміны WWW і Інтернет, і кідь WWW є лем єдна з многых служеб, котры на Інтернетї можеме найти. |
|||
== Характерістіка == |
|||
Інтернет суть вольно споєны [[Компютерова мережа|компютеровы мережы]], котры споюють ёго єднотливы [[Мережовый ґуз|мережозы ґузы]]. Ґузом може быти [[компютер]], але і шпеціалізованы заряджіня (наприклад [[напрямовач]]). Каждый компютер припоєный на Інтернет мать в рамках родины протоколів [[TCP/IP]] свою [[IP адреса|IP адресу]]. Про легше запамнятаня ся намісто IP адрес хоснують [[Інтернетова домена|доменовы імена]], наприклад: |
|||
rue.wikipedia.org |
|||
Слово Інтернет походить з міджінародного (оріґінал латиньского) префіксу '''inter''' - міджі і анґліцького слова '''net''' - мережа). Спочатку ішло о означіня єдной з мереж припоєных на Інтернет, але потім дішло ку зобщіню терміну, котрый днесь означує цілу мережу. |
|||
=== Орьєнтація на Інтернетї === |
|||
Векшына інтересных інформацій є на Інтернетї концентрована до WWW ([[Вебова сторінка|вебовой сторінкы]]). Про улегчіня орьєнтації на сторінках взникли шпеціалізованы службы. Жебы ся дістати ку інформаціям, котры глядаме, хоснуєме тзв. одказы. Найзнамішыма службами, котры сістематічно з одказами працують, суть: |
|||
* [[інтернетовый каталоґ]] – список лоґічно сортованых одказів, утримованый звычайно ручно. Наприклад: |
|||
** [[Yahoo!]] – каталоґ (обсягує і выглядавач) |
|||
* [[інтернетовый выглядавач]] – автоматізована сістема про гляданя подля появлїня заданых слов. Наприклад: |
|||
** [[Bing]] |
|||
** [[Google]] |
|||
** [[Jyxo]] |
|||
== Історія == |
|||
[[Файл:Internet users per 100 inhabitants 1997-2007 ITU.png|thumb|300px|Чісло інтернетовых хоснователїв на 100 жытелїв міджі 1997 і 2007]] |
|||
Першу візію компютеровой мережы найдеме у новелї з року [1946]].<ref>Leinster, Murray: [[:en:A Logic Named Joe]] ({{lang|en}})</ref> У фебруарї [[1958]] была основана аґентура [[DARPA|ARPA]] (пізнїше DARPA, у базї то была ґрантова аґентура про рїшіня короткодобых проєктів в малых тімох), котра мала по успішнім выпущіню [[Проґрам Спутнік|Спутніку]] в [[СССП]] забезпечіти в часї [[Холодна война|холодной войны]] обновлїня ведучого технолоґічного поставлїня [[США]].<ref>{{Citace elektronické monografie | url=http://www.darpa.mil/body/arpa_darpa.html | titul=ARPA/DARPA | datum přístupu=2007-05-21 | vydavatel=Defense Advanced Research Projects Agency}}</ref><ref>{{Citace elektronické monografie | url=http://www.darpa.mil/body/overtheyears.html | titul=DARPA Over the Years | datum přístupu=2007-05-21 | vydavatel=Defense Advanced Research Projects Agency}}</ref> Дня [[29. октобер|29. октобра]] [[1969]] была споязднена мережа [[ARPANET]] із 4 ґузами, котры представляли універзітны компютеры в різных областях США. Мережа была децентралізована, также не мала жадны легко зничітельны центра і про перенос дат хосновала [[Перепаяня пакетів|перепоюванём пакетів]] (дата путують в мережі по малых самостатных частях, котры суть напрямованы до ціля єднотливыма ґузами мережы). Од той добы ся чісло припоєных компютерів і хоснователїв стале чім дале тым веце навышує ([[Експоненціална функціа|експоненціалный рост]]). |
|||
* [[1962]] – взникать проєкт компютерового баданя аґентуры [[ARPA]] |
|||
* [[1969]] – створена експеріментална мережа [[ARPANET]], першы пробы (2. септембра) з пропоюванём [[Мережовый ґуз|ґузів]] (штири чузы) |
|||
* [[1972]] – ARPANET росшырена на дас 20 напрямовачів і 50 компютерів, хоснованый протокол [[NCP]] (Network Control Program) -- не плести з NCP (NetWare Core Protocol) од фірмы Novell |
|||
* [[1972]] – [[Ray Tomlinson]] вывивать першый [[Е-маіл|е-маіловый]] проґрам |
|||
* [[1973]] – публікована ідея ведуча пізнїше ку [[TCP/IP]] як нагороды за тогдышнїй протокол [[Network Control Program|NCP]] |
|||
* [[1976]] – перша книга о ARPANET-ї |
|||
* [[1980]] – выдане RFC 760, котре пописую [[IPv4]], експеріменталне спущіня [[TCP/IP]] у мережі ARPANET |
|||
* [[1983]] – з ARPANET-у оддїлена мережа [[MILNET]] (Military Network), TCP/IP перенесене до комерчной сферы [[Sun Microsystems|Sun]]), заведжено [[Domain Name System|DNS]] (Domain Name System) |
|||
* [[1984]] – вывинутый проґрам [[BIND]] про [[Domain Name System|DNS]], ку Інтернету припоєных лем 1000 копютерів |
|||
* [[1985]] – зачав проґрам [[NSFNET]], спонзорує розвиток мережы во вышцї 200 міл. доларів, першы комерчны службы |
|||
* [[1987]] – взникать термін „Інтернет“ |
|||
* [[1987]] – в мережі є припоєных 27 000 компютерів |
|||
* [[1989]] – [[Tim Berners-Lee]] публікує пропозіцію вывоя [[World Wide Web|WWW]] ''(Information Management: A Proposal)'' |
|||
* [[1990]] – Tim Berners-Lee a [[Robert Cailliau]] публікують концепт [[Гіпертекст|гіпертексту]] |
|||
* [[1990]] – кінчіть ARPANET |
|||
* [[1991]] – заведжіня WWW в европскій лабораторії [[CERN]] |
|||
* [[1992]] – припоєный Білый дім (вступ владных інштітуцій на Інтернет |
|||
* [[1993]] – [[Marc Andreessen]] вывивать [[Mosaic (перезерач)|Mosaic]], першый WWW перезерач, і давать го задарьмо ку діспозіції |
|||
* [[1994]] – створеный перезерач [[Netscape Navigator]] |
|||
* [[1994]] – Інтернет ся комерціоналізує |
|||
* [[1996]] – 55 міліонів хоснователїв |
|||
* [[1999]] – росшырює ся [[Napster]] |
|||
* [[2000]] – 250 міліонів хоснователїв |
|||
* [[2003]] – 600 міліонів хоснователїв |
|||
* [[2005]] – 900 міліонів хоснователїв |
|||
* [[2009]] – 1,8 міліард хоснователїв |
|||
== Референції == |
|||
<references /> |
|||
[[Катеґорія:Інтернет]] |
|||
[[Катеґорія:Технолоґія]] |
|||
[[ace:Internèt]] |
|||
[[af:Internet]] |
|||
[[als:Internet]] |
|||
[[am:ድረ ገጽ መረብ]] |
|||
[[an:Internet]] |
|||
[[ar:إنترنت]] |
|||
[[arc:ܐܢܛܪܢܛ]] |
|||
[[arz:انترنت]] |
|||
[[as:ইন্টাৰনেট]] |
|||
[[ast:Rede Internet]] |
|||
[[az:İnternet]] |
|||
[[ba:Интернет]] |
|||
[[bar:Internetz]] |
|||
[[bat-smg:Internets]] |
|||
[[be:Інтэрнет]] |
|||
[[be-x-old:Інтэрнэт]] |
|||
[[bg:Интернет]] |
|||
[[bh:इंटरनेट]] |
|||
[[bm:Ɛntɛrinɛti]] |
|||
[[bn:ইন্টারনেট]] |
|||
[[br:Internet]] |
|||
[[bs:Internet]] |
|||
[[ca:Internet]] |
|||
[[ce:H̗ottinamaşa]] |
|||
[[ceb:Internet]] |
|||
[[ckb:ئینتەرنێت]] |
|||
[[cs:Internet]] |
|||
[[csb:Internet]] |
|||
[[cu:Мєждоусѣтиѥ]] |
|||
[[cv:Тетел]] |
|||
[[cy:Rhyngrwyd]] |
|||
[[da:Internet]] |
|||
[[de:Internet]] |
|||
[[diq:İnternet]] |
|||
[[el:Διαδίκτυο]] |
|||
[[eml:La Raid däl Raid]] |
|||
[[en:Internet]] |
|||
[[eo:Interreto]] |
|||
[[es:Internet]] |
|||
[[et:Internet]] |
|||
[[eu:Internet]] |
|||
[[ext:Internet]] |
|||
[[fa:اینترنت]] |
|||
[[fi:Internet]] |
|||
[[fiu-vro:Internet]] |
|||
[[fo:Alnet]] |
|||
[[fr:Internet]] |
|||
[[fur:Internet]] |
|||
[[fy:Ynternet]] |
|||
[[ga:Idirlíon]] |
|||
[[gan:互聯網]] |
|||
[[gd:Eadar-lìon]] |
|||
[[gl:Internet]] |
|||
[[gu:ઇન્ટરનેટ]] |
|||
[[gv:Eddyr-voggyl]] |
|||
[[ha:Yanar gizo]] |
|||
[[he:אינטרנט]] |
|||
[[hi:अंतरजाल]] |
|||
[[hr:Internet]] |
|||
[[hsb:Internet]] |
|||
[[ht:Entènet]] |
|||
[[hu:Internet]] |
|||
[[hy:Համացանց]] |
|||
[[ia:Internet]] |
|||
[[id:Internet]] |
|||
[[ig:Intanet]] |
|||
[[ilo:Internet]] |
|||
[[io:Interreto]] |
|||
[[is:Internetið]] |
|||
[[it:Internet]] |
|||
[[iu:ᖃᕆᓴᐅᔭᒃᑯᑦ ᑎᑎᕋᖅᓯᒪᔪᑦ/qarisaujakkut titiraqsimajut]] |
|||
[[ja:インターネット]] |
|||
[[jv:Internèt]] |
|||
[[ka:ინტერნეტი]] |
|||
[[kaa:İnternet]] |
|||
[[kab:Internet]] |
|||
[[kk:Интернет]] |
|||
[[km:អ៊ីនធើណែត]] |
|||
[[kn:ಅಂತರ್ಜಾಲ]] |
|||
[[ko:인터넷]] |
|||
[[ksh:Engornät]] |
|||
[[ku:Înternet]] |
|||
[[ky:Интернет]] |
|||
[[la:Interrete]] |
|||
[[lb:Internet]] |
|||
[[li:Internet]] |
|||
[[lij:Internet]] |
|||
[[lmo:Internet]] |
|||
[[ln:Ɛntɛrnɛ́tɛ]] |
|||
[[lo:ອິນເຕີເນັດ]] |
|||
[[lt:Internetas]] |
|||
[[ltg:Škārsteiklys]] |
|||
[[lv:Internets]] |
|||
[[mg:Internet]] |
|||
[[mhr:Интернет]] |
|||
[[mk:Интернет]] |
|||
[[ml:ഇന്റർനെറ്റ്]] |
|||
[[mn:Интернэт]] |
|||
[[mr:महाजाल]] |
|||
[[ms:Internet]] |
|||
[[mwl:Anternete]] |
|||
[[my:အင်တာနက်]] |
|||
[[mzn:اینترنت]] |
|||
[[nah:Mātlatzālantli]] |
|||
[[nds:Internet]] |
|||
[[nds-nl:Internet]] |
|||
[[new:इन्टरनेट]] |
|||
[[nl:Internet]] |
|||
[[nn:Internett]] |
|||
[[no:Internett]] |
|||
[[nrm:Enternette]] |
|||
[[oc:Internet]] |
|||
[[or:ଇଣ୍ଟରନେଟ]] |
|||
[[os:Интернет]] |
|||
[[pag:Internet]] |
|||
[[pap:Internet]] |
|||
[[pl:Internet]] |
|||
[[pnb:انٹرنیٹ]] |
|||
[[ps:انټرنټ]] |
|||
[[pt:Internet]] |
|||
[[qu:Internet]] |
|||
[[rm:Internet]] |
|||
[[ro:Internet]] |
|||
[[ru:Интернет]] |
|||
[[sa:अन्तरजालम्]] |
|||
[[sah:Интэриниэт]] |
|||
[[scn:Internet]] |
|||
[[sh:Internet]] |
|||
[[si:අන්තර්ජාලය]] |
|||
[[simple:Internet]] |
|||
[[sk:Internet]] |
|||
[[sl:Internet]] |
|||
[[so:Internet]] |
|||
[[sq:Interneti]] |
|||
[[sr:Интернет]] |
|||
[[stq:Internet]] |
|||
[[su:Internét]] |
|||
[[sv:Internet]] |
|||
[[sw:Intaneti]] |
|||
[[szl:Internec]] |
|||
[[ta:இணையம்]] |
|||
[[te:ఇంటర్నెట్]] |
|||
[[tg:Интернет]] |
|||
[[th:อินเทอร์เน็ต]] |
|||
[[tl:Internet]] |
|||
[[tpi:Intanet]] |
|||
[[tr:İnternet]] |
|||
[[tt:Päräwez]] |
|||
[[ug:خەلقارالىق تور]] |
|||
[[uk:Інтернет]] |
|||
[[ur:جالبین]] |
|||
[[uz:Internet]] |
|||
[[vec:Internet]] |
|||
[[vi:Internet]] |
|||
[[vls:Internet]] |
|||
[[vo:Vüresod]] |
|||
[[wa:Etrernete]] |
|||
[[war:Internet]] |
|||
[[wo:Internet]] |
|||
[[xal:Интернет]] |
|||
[[yi:אינטערנעץ]] |
|||
[[yo:Internet]] |
|||
[[zh:互联网]] |
|||
[[zh-min-nan:Internet]] |
|||
[[zh-yue:互聯網]] |
|||
Ревізія 17:59, 5 авґуста 2011
Інтернет (з анґл. Internet) — цілосвітова сістема компютеровых мереж, выбудована на хоснованю протоколу IP. Сполочным цілём вшыткых людей хоснуючіх Інтернет є безпроблемова комунікація (черяня дат).
Найзнамішов службов додаванов в рамках Інтернету є WWW (комбінація тексту, ґрафікы і мултімедій споєных гіпертекстовыма одказами) а е-маіл (електронічна пошта), але найдеме у нім і десяткы далшых. Лаіци даколи споюють терміны WWW і Інтернет, і кідь WWW є лем єдна з многых служеб, котры на Інтернетї можеме найти.
Характерістіка
Інтернет суть вольно споєны компютеровы мережы, котры споюють ёго єднотливы мережозы ґузы. Ґузом може быти компютер, але і шпеціалізованы заряджіня (наприклад напрямовач). Каждый компютер припоєный на Інтернет мать в рамках родины протоколів TCP/IP свою IP адресу. Про легше запамнятаня ся намісто IP адрес хоснують доменовы імена, наприклад:
rue.wikipedia.org
Слово Інтернет походить з міджінародного (оріґінал латиньского) префіксу inter - міджі і анґліцького слова net - мережа). Спочатку ішло о означіня єдной з мереж припоєных на Інтернет, але потім дішло ку зобщіню терміну, котрый днесь означує цілу мережу.
Орьєнтація на Інтернетї
Векшына інтересных інформацій є на Інтернетї концентрована до WWW (вебовой сторінкы). Про улегчіня орьєнтації на сторінках взникли шпеціалізованы службы. Жебы ся дістати ку інформаціям, котры глядаме, хоснуєме тзв. одказы. Найзнамішыма службами, котры сістематічно з одказами працують, суть:
- інтернетовый каталоґ – список лоґічно сортованых одказів, утримованый звычайно ручно. Наприклад:
- Yahoo! – каталоґ (обсягує і выглядавач)
- інтернетовый выглядавач – автоматізована сістема про гляданя подля появлїня заданых слов. Наприклад:
Історія
Першу візію компютеровой мережы найдеме у новелї з року [1946]].[1] У фебруарї 1958 была основана аґентура ARPA (пізнїше DARPA, у базї то была ґрантова аґентура про рїшіня короткодобых проєктів в малых тімох), котра мала по успішнім выпущіню Спутніку в СССП забезпечіти в часї холодной войны обновлїня ведучого технолоґічного поставлїня США.[2][3] Дня 29. октобра 1969 была споязднена мережа ARPANET із 4 ґузами, котры представляли універзітны компютеры в різных областях США. Мережа была децентралізована, также не мала жадны легко зничітельны центра і про перенос дат хосновала перепоюванём пакетів (дата путують в мережі по малых самостатных частях, котры суть напрямованы до ціля єднотливыма ґузами мережы). Од той добы ся чісло припоєных компютерів і хоснователїв стале чім дале тым веце навышує (експоненціалный рост).
- 1962 – взникать проєкт компютерового баданя аґентуры ARPA
- 1969 – створена експеріментална мережа ARPANET, першы пробы (2. септембра) з пропоюванём ґузів (штири чузы)
- 1972 – ARPANET росшырена на дас 20 напрямовачів і 50 компютерів, хоснованый протокол NCP (Network Control Program) -- не плести з NCP (NetWare Core Protocol) од фірмы Novell
- 1972 – Ray Tomlinson вывивать першый е-маіловый проґрам
- 1973 – публікована ідея ведуча пізнїше ку TCP/IP як нагороды за тогдышнїй протокол NCP
- 1976 – перша книга о ARPANET-ї
- 1980 – выдане RFC 760, котре пописую IPv4, експеріменталне спущіня TCP/IP у мережі ARPANET
- 1983 – з ARPANET-у оддїлена мережа MILNET (Military Network), TCP/IP перенесене до комерчной сферы Sun), заведжено DNS (Domain Name System)
- 1984 – вывинутый проґрам BIND про DNS, ку Інтернету припоєных лем 1000 копютерів
- 1985 – зачав проґрам NSFNET, спонзорує розвиток мережы во вышцї 200 міл. доларів, першы комерчны службы
- 1987 – взникать термін „Інтернет“
- 1987 – в мережі є припоєных 27 000 компютерів
- 1989 – Tim Berners-Lee публікує пропозіцію вывоя WWW (Information Management: A Proposal)
- 1990 – Tim Berners-Lee a Robert Cailliau публікують концепт гіпертексту
- 1990 – кінчіть ARPANET
- 1991 – заведжіня WWW в европскій лабораторії CERN
- 1992 – припоєный Білый дім (вступ владных інштітуцій на Інтернет
- 1993 – Marc Andreessen вывивать Mosaic, першый WWW перезерач, і давать го задарьмо ку діспозіції
- 1994 – створеный перезерач Netscape Navigator
- 1994 – Інтернет ся комерціоналізує
- 1996 – 55 міліонів хоснователїв
- 1999 – росшырює ся Napster
- 2000 – 250 міліонів хоснователїв
- 2003 – 600 міліонів хоснователїв
- 2005 – 900 міліонів хоснователїв
- 2009 – 1,8 міліард хоснователїв
Референції
- ↑ Leinster, Murray: en:A Logic Named Joe ({{{2}}})
- ↑ Шаблона:Citace elektronické monografie
- ↑ Шаблона:Citace elektronické monografie