Притиск
Притиск (акцент)
В русиньскім языку
[едітовати | едітовати жрідло]В русиньскім літературнім языку є акцент вольный або різномістный і погыбливый, або движный, то значіть, же не є закрїпленый за даякым подля порядку складом і не зістає все на єднім складї в різных формах того самого слова. Акцент може быти на складї: – першім: мáма, бáба, кáша, нéсти, вáша; – другім: співáти, сїдáти, колóти, робúти; – третїм: малёвáти, ворожы´ти, зеленїти, почістúти; – четвертім: повымітáти, поприношáти, поперечíтовати, повыдавáти; – послїднїм: душá, росá, осá, малá (жень. род адъєкт. малый) і т. д. Свою позіцію сі акцент заховує у векшынї слов на тій самій части слова при словозмінї (фор- мотворїню). В русиньскім языку є дость і такых прикладів, кідь акцент переходить на іншу морфему в різных формах того самого слова, што указує на ёго погыбливость, напр.:
- нóга, нóгы, нóзї – з ногóв, ногáми, ногáм;
- збéрам, збéраш, збéрать – зберáме, зберáте, зберáють;
- дванáдцять – дванадцятёх, дванадцятём і т. д.
Внаслїдку різномістности і погыбливости акцента, він може мати змыслорозлишуючу і форморозлишуючу функцію. То значіть, же може діференцовати значіня двох (або веце) слов і двох форм того самого слова, напр.:
- мукá (із зерна) – мýка (тяжоба, трапа, смуток),
- зáмок (в дверях) – замóк (є мокрый од доджу, воды),
- кóса (з волося) – косá (польногосподарьскый інштрумент)
- мáла (дашто їй патрило) – малá придавник ж. р. (од малый),
- жéну (1. особа єд. ч. од гнати) – женý (акузатів єд. ч. од женá),
- на бéрезї (локал єд. ч. од берег) – на берéзї (локал єд. ч. од береза);
- жéны (ном. мн. ч.) – жены´ (ґен. єд. ч.),
- сéла (ном. мн. ч.) – селá (ґен. єд. ч.) і т. д.