Перейти до вмісту

Притиск

Матеріал з Вікіпедія

Притиск (акцент)

В русиньскім языку

[едітовати | едітовати жрідло]

В русиньскім літературнім языку є акцент вольный або різномістный і погыбливый, або движный, то значіть, же не є закрїпленый за даякым подля порядку складом і не зістає все на єднім складї в різных формах того самого слова. Акцент може быти на складї: – першім: мáма, бáба, кáша, нéсти, вáша; – другім: співáти, сїдáти, колóти, робúти; – третїм: малёвáти, ворожы´ти, зеленїти, почістúти; – четвертім: повымітáти, поприношáти, поперечíтовати, повыдавáти; – послїднїм: душá, росá, осá, малá (жень. род адъєкт. малый) і т. д. Свою позіцію сі акцент заховує у векшынї слов на тій самій части слова при словозмінї (фор- мотворїню). В русиньскім языку є дость і такых прикладів, кідь акцент переходить на іншу морфему в різных формах того самого слова, што указує на ёго погыбливость, напр.:

  • нóга, нóгы, нóзї – з ногóв, ногáми, ногáм;
  • збéрам, збéраш, збéрать – зберáме, зберáте, зберáють;
  • дванáдцять – дванадцятёх, дванадцятём і т. д.

Внаслїдку різномістности і погыбливости акцента, він може мати змыслорозлишуючу і форморозлишуючу функцію. То значіть, же може діференцовати значіня двох (або веце) слов і двох форм того самого слова, напр.:

  • мукá (із зерна) – мýка (тяжоба, трапа, смуток),
  • зáмок (в дверях) – замóк (є мокрый од доджу, воды),
  • кóса (з волося) – косá (польногосподарьскый інштрумент)
  • мáла (дашто їй патрило) – малá придавник ж. р. (од малый),
  • жéну (1. особа єд. ч. од гнати) – женý (акузатів єд. ч. од женá),
  • на бéрезї (локал єд. ч. од берег) – на берéзї (локал єд. ч. од береза);
  • жéны (ном. мн. ч.) – жены´ (ґен. єд. ч.),
  • сéла (ном. мн. ч.) – селá (ґен. єд. ч.) і т. д.