Лелит
Лелит (Strix aluco) є ночный птах з родины сововых. Є то найросшыренїша сова в Европі.
Росшырїня
[едітовати | едітовати жрідло]Жыє в цїлій Европі, аж на северны области, в северозападній части Африцї (северный Тунис, середоморьскый Алжір і Марокко) а в дакотрых областях Азії (южна Росія, Кавказ, чорноморьскы і середоморьскы части Малой Азії.
Становища
[едітовати | едітовати жрідло]Ёго середовищом суть переважно листяны, але і змішаны і шпильковы лїсы, гаї, паркы, даколи лем сад і загороды.
Взгляд
[едітовати | едітовати жрідло]Невыразна сова великости 36-43 цм. Мать робустну куляту голову і кругову тварь із завоём і бурочорныма очами. Ногы курты і опірены аж по персты, крыла релатівно курты (роспятя 81-96 цм), шырокы, хвіст куртый. Фарбы суть барже варіабілны, основна фарба колыше од сивой през різны надыхы бурой аж по арджаву, з тмавым закалїнём. Саміцї суть (як у вшыткых сов) і дашто векшы.
Етолоґія
[едітовати | едітовати жрідло]Актівны суть в ночі, жывлять ся переважно лїсовыма мышами, дале птахами до великости сойкы і земноводныма. Обчасно зъїсть і векшы хробакы і выїмково і рыбы. Голосовым проявом у обох поглавях є голосне гуканя (напр. „гуу гу гугугугуу“, але є то варіабілне, саміця часто выдавать і проникаве „ківік". Молодята выдавають шкрекы в подобі „к-сіт“.
Розмножованя
[едітовати | едітовати жрідло]Гнїздо собі найчастїше будує в стромовых дїрах, рїдко і на гнїздах другых птахів (особливо хищів), вынятково і в будовах, або на земли. З облюбов населює великы пташы будкы. Саміця зношать 1-6 яєць (звычайно 2-5) бігом першой половины марца. Яїчка суть вілы з мягкыма бурыма фляками.
Самічка зіставать векшынов в гнїздї, котре опущать лем спорадічно (головно збавити ся екскрементів), і сидить на яйцях а самець єй носить страву. По вылягнутю молодят (28-30 днїв) їх кормить і лыґать бруд, котрый продукують, першых 10 днїв практічно не опущають гнїздо. Пізнїше з гнїзда вылїтавать і іщі пізнїше в ночі тыж ловить. Не стане ся але, жебы было гнїздо довше без дозору, все ся коло нёго стримує єден з родічів.
Лелит є подобно як і далшы члены того роду знамый упорностёв, з яков свої яйця і пізнїше молодята стережыть.
Хоснована література
[едітовати | едітовати жрідло]- Jan Dungel, Karel Hudec: Atlas ptáků České a Slovenské republiky, Academia, Прага 2001, стр. 150
- Jan Hanzák, Miroslav Bouchner, Karel Hudec: Světem zvířat II. дїл - 2. часть. Ptáci, стр. 66-69
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Puštík obecný на чеській Вікіпедії.