Бронзова доба
Бронзова доба — исторична епоха старовѣку, про котру характерне доминантне хоснованя бронзу — злятины мѣди и цину про выробу важных потреб (бронз ростопили и лляли до дводѣлных форем).
Датованя
[едітовати | едітовати жрідло]Бронзова доба пришла на змѣну камяной добѣ и зачала ся в конци 4. тысячроча до н. е., а закончила ся в зачатку 1. тысячроча до н. е. За бронзовов добов настала доба желѣзна.[1] Тото датованя не е точне, а в розличных регионах научили ся робити з бронзов скорше або позднѣйше. Зачатком бронзовой добы была доба мѣдяна, котра тырвала около тысячроча.
Новоты брозовой добы
[едітовати | едітовати жрідло]В бронзовой добѣ появило ся кочове скотарство и орошоване земледѣлство, писмо, рабовластницкый уклад.[1] Дале ся вызначуе скоршов социалнов диференциациев як в попередных епохах: розвой штатох на Середньом Выходѣ, або взник князьовской верствы в середньой Европѣ.
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Большой энциклопедический словарь. Главный редактор А. М. Прохоров — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. ISBN 5-85270-015-0 рус.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.