A posteriori

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

A posteriori або тыж aposteriori — од (лат.) posterior наступный, позднѣйшый — выраз, котрый в философии означать познаня на основѣ скушености, (лат.) ех phaenomenis из явох: (лат.) cognitio a posteriori або познаня апостериорне, (лат.) ab effectibus ad causas од наслѣдкох ку причинам.[1] Антонимa priori.

Характеристика апостериорного познаня[едітовати | едітовати жрідло]

Апостериорне познаня характерне про вшиткы природны наукы (астрономия, биология, геология, физика, хемия). Напротив, про формалны наукы (математика, логика) характерне априорне познаня. В сучасности вшак дакотры сферы природных наук розвивають ся подля комбинованых схем: на зачатку на основѣ математичных розрахункох вносить ся гипотеза (априорне познаня), котра наступно в експериментах (апостериорне познаня) або потердить ся, або не потвердить ся.

Апостериорны познаня носять характер несталый, дочасный: то што е днесь истина, в далшых експериментах може быти оправлене або вывернуте.

См. тыж[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Дворецкий И. Х., с. 787.