Юрко Колинчак

Юрко Колинчак Юрай
Juraj Kolinčák словац.
Чинность	спѣванкарь, приповѣдкарь, збератель фолклора
Сфера	поезія, народное изобразительное искусство
Походжѣня	селянство
Уроджѣня	септембра 12., 1909(1909-09-12)
Старина, Мадярске кральовство
Упокоеня	фебруара 3., 1984 (74 р.)
Старина, Чехословацка социалистична република
VIAF:33154681800647861167; GND:1159316953; NLKR/NLC:av20181018047; Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ

Юрко Колинчак, словен. Juraj Kolinčák, * 12. септембер 1909 — † 3. фебруар 1984 — русинскый спѣванкарь, приповѣдкарь, збератель фолклора.

„	Лем даколькым писателям, переважно аматерам, котры бывали в селѣ (Анна Галчакова, Николай Гвозда, Иван Киндя, Юрко Колинчак, Андрѣй Цапцара, Иван Жак), было дозволено публиковати материнскым русинскым языком лиричну поезию и повѣданя о природѣ, валалском бытю, традициях и народностном усвѣдомлѣню Пряшовщины.	”
Оригиналный текст Лише кільком письменникам, переважно аматорам, що мешкали на селі (Анна Галчак, Николай Гвозда, Іван Киндя, Юрко Колинчак, Андрій Цапцара, Іван Жак), було дозволено публікувати ліричну поезію та оповідання, присвячені природі, сільському побуту, традиціям та національній самосвідомості Пряшівщини. Елейн Русинко: Література: Підкарпатська Русь та Пряшівщина.

Юрко Колинчак быв простый земледѣлець. Родив ся в Старинѣ, днесь неекзистуючом селѣ в окресѣ Гуменне, позднѣйше окрес Снина, в родинѣ худобного газды, котрый упав в Первой свѣтовой войнѣ. Одмала любив красу, народну спѣванку, гру на гуслях. Тото вшитко вело го ку збераню и записованю фолклора, а пак и сам зачав писати спѣванкы и вершы. Его темами быв каждоденный живот села и перемѣны котры ся там одбывають, проблемы интелигенции, моралности, интимного бытя чоловѣка, наймя родинны односины, народностны мотивы.

Циклы верши напечатав в колективных зберках Зелений віночок — червоні квіточки (1965), Карпати піснею вчаровані (1974), властной книжцѣ Підвигорлатська быстрина (1977, ушоритель Михал Гиряк). Тыж окреме Михал Гиряк ушорив зберку Пісні Юрка Колинчака (1982).

Жерела и одказы

• Анна Плїшкова: Юрко Колинчак. // Русински / руски писнї. Ред. Наталия Дудаш — Нови Сад: Руске слово, 1997 ISBN 86-7105-111-0 С. 88.
• Федір Ковач: Колинчак Юрко. // Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. C. 174.
• Елейн Русинко: Література: Підкарпатська Русь та Пряшівщина. // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П.Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. C. 412–417.
• Rusínske kalendárium: JURAJ KOLINČÁK (по словацкы). rusin.sk. http://rusyn.sk/11192-sk/rusinske-kalendarium/. [перевірено 2019-09-23].