Перейти до вмісту

Чорногорци у Републіці Серьбскӯв

Матеріал з Вікіпедія

Чорногорци у Републіці Серьбскӯв (серб. Црногорци у Републици Српској) (чорн. Црногорци у Републици Српској/Crogorci u Republići Srpskoj) — горожане чорногорьского происхождіня, проживавущі и роблящі на території Републікы Серьбской. Чорногорци признані єдным из 12 націоналных меншин Републікы Серьбской, их интересы защищать Совіт націоналных меншин Републікы Сербской. У Републіці Серьбскӯв проживать 1116 чорногорцю̄в, по данным переписа обывательства 2013 року.

Чорногорци активно стали розселяти ся на території нынішнёї Републікы Серьбской уже по Другӯв світовӯв во̄йні: они жили у такых великых варошах, ге Требинье, Білеча, Ґацко, Невесінє, Любинє, Фоча и Чайниче, и у Баня-Луці. Величезноє число чорногорцю̄в ныні проживать у Герцеґовині, и они є майвеликым по числу нациіоналным меншинством Републікы Серьбской.

Таге и сербы, чорногорци є почти цалком прихожанами Серьбской православной церкви.

У Републіці Серьбскӯв дійствувуть далшы чорногорьскі общества:

  • Общество чорногорцю̄в у Републіці Серьбскӯв «Негош» (Баня-Лука)
  • Общество чорногорцю̄в «Негош» (Добой)
  • Общество чорногорцю̄в у Герцеговині «Вук Мичунович» (Требинье)
  • Общество чорногорцю̄в и цімборӯв «Луча» (Градішка)
  • Краёвідческоє общество чорногорцю̄в у Герцеговині «Петар Петрович Негош» (Требинье)
  • Общество чорногорцю̄в и цімборӯв Чорной Горы «Ловчен» (Баня-Лука)
  • Общество чорногорцю̄в «Ловчен» (Бієліна)

У Републіці Серьбскӯв каждорӯчно празднувуть ся Дны чорногорьской културы, у рамкох котрых проводять ся міроприжмства по увіковічованю історії, културы и искуства Чорной Горы. У фебруарови 2016 року краёзнавчым обществом чорногорцю̄в у Герцеґовині «Петар Петрович Негош» сформлвато веіче Даниловграда.

Иппен позерайте

[едітовати | едітовати жрідло]