Цитология

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бункы роговкы мають штруктуру вощины

Цитоло́гия, од (гр.) κύτος бунка и λόγος учѣня, — область биологии, штудуюча живы бункы, их органелы, их штруктуру, фунгованя, бункове дѣлѣня, старѣня и смерть. Занимать централне мѣсто меджи биологичныма науками, понеже в основѣ будовы, фунгованя и животного циклу вшиткых организмох лежать бунковы штруктуры.[1][2]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Изучение клеточного строения организмов было зачато микроскопистом Робертом Гуком (1665). В 19. сторочу двае Нѣмцѣ, ботаник Матиас Шлайден (1838) и биолог Теодор Шванн (1839) нашли, же в основѣ вшиткого живого лежить бунка и створили едину про органичный свѣт бункову теорию.[3]

В 20. сторочу быстрый прогрес цитологии принесли новы методы: електронна микроскопия, изотопны индикаторы, култивованя бунок и др.[2]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. ISBN 5-85270-015-0.
  • Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. ISBN 5-11-000102-2.
  • Cytology. //Encyclopaedia Britannica.
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Тимченко А. Д., с. 330.
  2. 2,0 2,1 Прохоров А. М., с. 1481.
  3. Cytology. //Encyclopaedia Britannica.