Церьков Архангела Михаила (Прикра)
Церьков Архангела Михаила є ґрекокатолицька деревяна церьков в селї Прикра. Є народнов културнов памятков[1] од року 1968.
Храм быв за датованём на порталї збудованый в роцї 1777 як тридїлна зрубова будова вонка хранена вертікалныма дочками. Стоїть на вывышеных камяных підвалинах, котры вырївновають схыл терену западным напрямом. Вступ до переднёй сїнї є зо западной стороны. Незвычайным елементом є перекрытя стрїховых просторїв міджі вежов і навов і міджі навов і святынёв. Церьков была рештаврована в року 1902 і в роках 1946-1947. Сучасный влгяд є резултатом реконштрукчных прац в роках 2001 – 2002. Частёв інтерьєру суть штири рококовы світникы з другой половины 18. стороча.
Бабінець[едітовати | едітовати жрідло]
Передня сїнь храму (бабінець) творить підвежа, котре є гармонічно вчленене до будовы сакралного обєкту. Самоносна вежа є триступнёва, штириуглова ігланова зрїзана купола над святынёв і над навов суть закінчены малыма бароковыма цібульками, на котрых суть уміщены кованы желїзны кресты. Пірамідална стрїха сакралного обєкту і вежа суть покрыты шындлями. Зруб і дві верьхнї штокы вежы суть вертікалны оплащены дочками і лиштами.
Іконостас[едітовати | едітовати жрідло]
Іконостас походить з другой половины 18. стороча. Є деревяный, поліхромованый, зо штирома рядми ікон і царьскых ворот, спарадженых рїзбов і мальбов. Дакотры іконы суть зо 17. стороча.
В першім, головнім рядї ікон, суть іконы святого єпіскопа Миколая, патрона выходной церькви, Богородицї Годеґетрії, указователькы дорогы у тварї ґрецькы стоячой мадоны з дїтятём сїдячім на лївій руцї, Ісусом Хрістом і св. архангелом Михаилом. Дяконьскы ворота не суть осаджены дверьным крылом. Царьскы двокрыловы ворота обсягують шість медайлонів, на котрых суть штироє евангелісты і образы Звістованя. В другім рядї суть зображіня головных свят ґрекокатолицькой церькви в серединї з іконов Послїднёй вечерї. Третїй ряд творять ikony апостолів в серединї з іконов Ісуса Хріста Пантократора. Хрістос благословить правов руков людей доброй волї і над головов мать ауроелу. Четвертый ряд составленый з десятёх медайлонів зо зображіным пророків. Верьх іконостасу творить ікона Роспятя. По бокох суть поставы Богородицї і св. євангелісту Йоана. Є ту і ікона св. єпіскопа Миколая зо 16. стороча патрона выходной церькви.
На олтарю здобеным рокаём є скринёвый богостанок і ікона Роспятя. Інтересны суть іконы Вераікон, удайный обтиск Хрістового лица на полотняній хустцї, зо зображіным св. Михаила, св. Миколая зо 17. стороча.
Дзвоны[едітовати | едітовати жрідло]
Храм мав спочатку три дзвоны, з того єден з вагов 200кґ. Угорьска штатна міц в роцї 1915 два дзвоны, найменшый і найвекшый, дала звісити і поужыла їх на воєньскы цілї. Днесь суть у вежі завішены тыж три дзвоны, з того єден з року 1759. Два дзвоны были доповнены в 20. роках 20. стороча, на котры ся вызберали фінанчнов збірков жытелї села.
Література[едітовати | едітовати жрідло]
- Drevené gréckokatolícke chrámy na východnom Slovensku. Svidník a okolie. Prešov : PETRA n.o., 2007, s. 126-135: "PRÍKRA, Gréckokatolícky chrám sv. archanjela Michala z roku 1777, NKP". ISBN 978-80-8099-010-7.
- Syrový, B.: Architektura, Oborové endyklopedie SNTL., SNTL, Praha 1973.
- Herout, Jaroslav: Slabikář návštěvníků památek, Naše vojsko, 1980.
- Baleka, Jan: Výtvarné umění malířství/sochřství/grafika. Výkladový slovník academia. Praha 1997.
- Dudáš M. a kol.: Drevené kostoly. Edícia Kultúrne Krásy Slovenska. Vyd. Dajama, Bratislava, 2007 (ISBN 80-89226-14-0).
- Dejiny ruského umenia, Bratislava, Pallas 1977, str. 83.
- Koch Wilfried: Malý lexikon architektúry, Tatran Bratislava 1975, str. 209
