Перейти до вмісту

Физикална величина

Матеріал з Вікіпедія
(Напрямленый з Фізікална величіна)

Физикална величина — призначность, властность, квалитативно сполочна в одношѣню многых физикалных объектох (физикалных систем, их станох и т. д.), але квантитативно индивидуална про каждый объект.[1][2]

Кажда физикална величина може быти вымѣряна з доступнов точностьов одповѣдным спѣхом и представлена во формѣ числа и назвы одповѣдной единицѣ системы мѣр.

Основны властности

[едітовати | едітовати жрідло]

Физикалны величины роздѣляють ся на основны, котры входять до системы мѣр и суть независимы од иншых основных мѣр той системы, и одведены, котры не входять до системы, але можуть быти выражены через основны мѣры системы.[2]

Одведены величины выражають ся путьом претворѣня формул физикалных законох ку такой формѣ, котра буде обсяговати лем основны величины выбраной системы мѣр, звязаны операциями множѣня и потенцированя. Отриманый такым претворѣньом выраз — важна характеристика физикалной величины — называть ся розмѣрностьов.[3]

Примѣры поступного отриманя розмѣрности физикалных величин
Крок Величина Физикална ровниця Розмѣрность в системѣ SI Системна назва
1 Ускорѣня Не е
2 Сила Ньютон
3 Плоха Квадратный метер
4 Тискнѣня Паскал

Иншы характеристикы

[едітовати | едітовати жрідло]

Физикалны величины не все характеризують ся лем квантитативнов величинов (числом и единицьов мѣр), тота характеристика стачить лем про величины скаларны (як то: маса, теплота). Иншы величины — векторны (як то: сила, швыдкость) — мають напрям и описывають ся еще трьома числами (компонентами вектора). Попиля скаларных и векторных величин суть в дакотрых конарях физикы величины май зложеной природы. Тоты величины, называны тензорныма, описывають ся в каждой системѣ координат даколькыма числами (компонентами тензора), суть веценапрямны (як то: механичне напятя).[4]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Букін С. Л.: Фізична величина. //Мала гірнича енциклопедія. В 3 т. / за ред. В.С. Білецького. – Донецьк : Схід. видав. дім, 2013. Том 3. ISBN 978-966-317-156-2
  • Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. ISBN 5-85270-015-0
  • Сена Л. А.: Размерность. //Прохоров А.М. (гл. ред.): Физическая энциклопедия в 5 томах. — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1988-1998. ISBN 5-85270-034-7. Том 4, 1994. 704 с. ISBN 5-85270-087-8. Пойнтинга-Робертсона эффект – Стримеры. С. 244.
Сена Л. А.. Размерность. http://femto.com.ua/articles/part_2/3282.html. [перевірено 2019-05-21]. 
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:
  1. Прохоров А. М., с. 1414.
  2. 2,0 2,1 Букін С. Л., т. 3, с. 418.
  3. Сена Л. А.
  4. Тензорное исчисление.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Физическая величина на російскій Вікіпедії.