Шріфт
У тіпоґрафії шріфт (нїм. Schrift, од schreiben „писати“) є комплет (друкарьскых одливків) знаків даякого розміру, вагы ці штілю, котры вєдно з другыма варіаціями розміру, вагы ці штілю, але єдного тематічного, візуалного кістяка, споюють ся у шріфтову ґарнітуру. Одколи суть популарны діґіталны шріфты — компютерны файлы, котры обсягують даны о указовані такых знаків на екранах — тоты два терміны ся знають часто хосновати взаємнозамінно; наприклад, бо масштабованя діґіталных шріфтів не жадать выробленя окремого комплету знаків, як то є з фізічныма одливками.
Сучасны діґіталны шріфты можуть быти варіатівны (анґл. variable fonts): в них вмісто традічных статічных варіацій вагы ці нахылу суть „осї“, на котрых мож задавати точнїшы, ґрануларнїшы значіня.
Характерістікы
[едітовати | едітовати жрідло]Традічно, шріфт ся характерізує розміром (у совєтьскій тіпоґрафії „кеґель“), высотов букв, вагов (грубинов штріха), нахыленём, шыринов знаків і іншыма характерістіками. Із популарізаціёв діґіталных варіатівных шріфтів возможных характерістік стало веце.
Вага (weight)
[едітовати | едітовати жрідло]Вага є грубина штріха у знаках. Тота грубина є неєднака міджі різныма ґарнітурами, респ. єдна ґарнітура може мати штандарту варіацію вагы грубшов, як у другій, але і мати при тім не таков грубов „мастну“ варіацію.
Як правило різны варіації вагы мають свої імена; у діґіталній тіпоґрафії варіацій вагы є не веце 9, кедь ґарнітура не є „варіатівна“. У „варіатівных“ осї часто дають выберати значіня од 100 до 900.
Найчастіше штандартна верзія шріфта ся пише Regular або Roman. Дале ідуть мастнішы варіанты: Medium, Semibold, Bold, Heavy тай Black, а перед тым легшы: Hairline, Thin, Light. Вмісто словесных назв іщі ся поужывають чісловы значіня (наприклад, у CSS):
| Ціфрами | Словами |
|---|---|
| 100 | Hairline / Thin |
| 200 | Extra Light / Ultra Light |
| 300 | Light |
| 400 | Regular / Roman / Normal |
| 500 | Medium |
| 600 | Semibold / Demibold |
| 700 | Bold |
| 800 | Heavy |
| 900 | Black |
Нахыленя (slant)
[едітовати | едітовати жрідло]За нахыленём шріфты можуть быти Normal (без нахыленя), Italic (найчастїше курзіва, т.є. шпеціалный окремый штіль, котрый є близшый ку курзівным формам), Slanted/Oblique (найчастїше просто нахылена на бік варіація). Як правило нахылены они суть управо, але тыж ся рїдко стрїчають і ґарнітуры із нахыленём улїво.
У CSS нахыленя ся задає через font-style і може мати такы абсолутны значіня: normal, italic, oblique (з oblique мож такой дати ґрадус нахыленя).
Шырина (width)
[едітовати | едітовати жрідло]Поєдны шріфты мають тыж і різну шырину. Найчастїше суть варіації Compressed, Condensed, Semi-Condensed, Normal, Semi-Extended, Extended і Expanded.