Талергоф
Талерго́ф (нїм. Thalerhof) быв концентрачный лаґер, вытвореный австро-мадярськыма властями у 1914–1917. роках на території днешньої Австрії, у долині пуд Алпами коло вароша Ґрац.[1]
Австро-мадярські власті увязньовали лідерув русофілського кываня спомежи русинув, лемкув и галичан; тых, ко держав російськый язык за літературну форму свойих славянськых языкув авадь симпатизовав Російськуй імперії. Вязнюв силовали зречи ся симпатій ид Росії вадь свої руської ідентичности (на тот момент русины хосновали у т. ч. автонім „руськый“, айбо про австро-мадярську власть не было катеґоричної розлукы помежи нима тай росіянами). Май велика лоялность украйинофілув ид австро-мадярськым властям привела до того, ож вязнюв украйинської ідентифікації вадь украйинофілськых никань услобожовали.[2] Межи 1924. тай 1932. роками у Львові друком уйшли чотыри числа „Талергофського алманаха“ (рос. Талергофскій альманахъ), редакторы котрого збирали документалні доказы увязненя тай убиваня мирных русофілув австрійськыма властами. Подля „Талергофського алманаха“, у розправі над бывателями Пудкарпатя, Лемковины, Галичины тай Буковины майбулше участвовали австрійці, мадяре, полякы и украйинці, головно жандармы вадь люде, у руках котрых была зобрата локална власть (напр. войты тай сілські біровы).[2] У книзі „Націонална політика Габсбурґув бігом Першої світової войны“, авторы Д. А. Ахрєменко (предсіда громадської орґанізації „Історична свідомость“) тай К. В. Шевченко (професор Білоруського державного універзитета), заявлявут, ож Талергоф держав ворохом 10,000 росіян, приблизно 2,000–5,000 русинув тай коло 200–250 штудентув за симпатію ид Російськуй імперії, за володіня російськыма книгами Ґриґорія Сковороды, Тараса Шевченка, Алєксандра Пушкіна, Льва Толстого и другых.[3] Сумарно булше 20,000 чоловік были арештовані тай розміщені у Талергофському лаґрови.[4]
До зимы 1915. рока у Талергофі не было баракув; вязні спали на земли пуд удкрытым небом у мороз и дожджі.[3] Подля репортажа америцького конґресмена Джозефа Меділла МакКорміка, вязнюв реґуларно били тай пуддавали тортурам.[5] 9. новембра 1914. рока звіт фелдмаршала Шлеера зареєстровав 5,700 русинув, лемкув и украйинцюв у Талергофі. У зимі 1914–1915 третина из приблизно 7,000 вязнюв умерла уд тіфуса.[6] У перші шість місяцюв свого правліня імператор Карл І. закрыв лаґер.[7]
За перші 18 місяцюв єствованя лаґра, 3,000 талергофськых вязнюв умерли, у тому числі православный мученик и сятый Максим Сандович (беатифікованый Російськов Православнов Церьквов за Границьов 29. авґуста 1996).[3]
Уд 1945. по 1955. рук територія бывшого лаґра ся хосновала ги аеропорт Корольськых воздушных сил (анґл. RAF Station Thalerhof), а пак была уддана назад австрійському урядови. На днешньый день на території розміщеный аеропорт Ґрац.
Баракы были знесені у 1936. Тіла 1,767 вязнюв были ексгумовані тай перепохоронені у масовому гробі у Фелдкірхен бай Ґрац.[7]
Подакотрі вязні Талергофа
[едітовати | едітовати жрідло]- Гриць Крайник из Улуча
- сященикы: Максим Сандович, Гавриїл Гнатишак, Теофіл Качмарчик, Димитрій Хыляк, Василій Курилло, Миколай Малиняк, Василій Масцюх, Тит Мишковськый, Йоан Полянськый, Олімпій Полянськый, Роман Прислопськый[8]
- юрісты: Ярослав Качмарчик, Теофіл Курилло
- културні активішты: Методій Трохановськый, Николай Громосяк, Димитрій Качор, Симеон Пыж, Димитрій Вислоцькый[9]
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ The Internment of Russophiles in Austria-Hungary | International Encyclopedia of the First World War (WW1). https://encyclopedia.1914-1918-online.net/article/the_internment_of_russophiles_in_austria-hungary. [перевірено 2021-06-08].
- ↑ 2,0 2,1 Талергофскій альманахъ.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Ваврик, Василий Романович (2001) (по ru). ТЕРЕЗИН И ТАЛЕРГОФ. К 50-летней годовщине трагедии Галицко-Русского народа.. Москва: Софт-издат. http://www.edrus.org/content/view/288/62. [перевірено 2025-04-28]., ориґінална публікація у 1966 протоиєрея Р. Н. Самела), Ню Йорк
- ↑ The Story of Talerhof - We Should Not Forget (reprint), Karpatska Rus' (Yonkers, NY) LXVII (16), 5 August 1994, http://www.carpatho-rusyn.org/kr/taler.htm, [перевірено 24 May 2010]
- ↑ Terrorism in Bohemia.; Medill McCormick Gets Details of Austrian Cruelty There, New York Times (December 16), 1917, https://timesmachine.nytimes.com/timesmachine/1917/12/16/102387079.pdf, [перевірено 2025-04-28]
- ↑ Hautmann, Hans. DOEW. http://www.doew.at/thema/thema_alt/justiz/kriegsverbr/hautmann.html. "Die Verbrechen der österreichisch-ungarischen Armee im Ersten Weltkrieg und ihre Nicht-Bewältigung nach 1918."
- ↑ 7,0 7,1 Horbal, Bogdan. Talerhof (German: Thalerhof). http://www.rusyn.org/histalerhof.html. [перевірено 2008-01-20]. World Academy of Carpatho-Rusyn Culture website, citing Encyclopedia of Rusyn History and Culture
- ↑ Horbal, Bogdan. Talerhof (German: Thalerhof). http://www.rusyn.org/histalerhof.html. [перевірено 2008-01-20]. World Academy of Carpatho-Rusyn Culture website, citing Encyclopedia of Rusyn History and Culture
- ↑ Horbal, Bogdan. Talerhof (German: Thalerhof). http://www.rusyn.org/histalerhof.html. [перевірено 2008-01-20]. World Academy of Carpatho-Rusyn Culture website, citing Encyclopedia of Rusyn History and Culture