Сінхротрон

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Сінхотроны суть нынї хоснованы переважно про продукованя высокоенерґетічных рентґеновых лучів
Модерны промысловы сінхотроны можуть быти величезны (на образчіку Солеіл близко Паріжа).

Сінхотрон є конкретный тіп кругового ускорёвача частиць у котрім є маґнетічне поле і електрічне поле істым способом зосінхронізаоване з "перелетячіма" частицями.

Характерістіка[едіт.]

Сінхотроновый ускорёвач частиць (напр. електронів) ся складать з трёх частей: Лінеарного ускорёвача (LINAC), де ся звязок електронів „зконцентрує“ і акцелерує на енерґію в рядох стовок MeV, BOOSTER (ускорёвачі) де є звязок електронів акцелерованый на швыдкость близку швыдкости світла і енерґія ся рушать в рядох єдиніць GeV і STORAGE RING, де є луц складованый. Сінхотроновы жарїня выникаючі в STORAGE RING є дістрібуоване до BEAMLINES, на кінцї котрых суть лабораторія. Нероздїлнов частёв цалой сістемы є заперта вакуова трубка, в котрій ся величезнов швыдкостёв рушають електроны. Вакуум досяговане в сістемі і рушать ся в рядах 10-10 Pa. Дорога луча є коріґована маґнетами (DIPOLE, QUADRUPOLE, SEXTUPOLE a CORECTOR).