Свѣтовый океан

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Свѣто́вый океа́н — основна часть гидросферы, споита водна маса, оболѣкаюча Землю, заповнюючи великанскый базен меджи материками и островами. Океаны и моря, котры творять свѣтовый океан, занимають около 71% поверха Землѣ.[1][2]

Плоха поверха свѣтового океану 361,26 млн. м2. Найглубше мѣсто свѣтового океана е Марианскый ярок в Тихом океанѣ — 11022 м.[2]

Засобы воды[едітовати | едітовати жрідло]

Земля едина планета сонѣчной системы, де вода екзистуе в трьох фазах — твердой, текучой и газовой, при чому доминуе текуча. Подля объему 97,957% воды екзистуе во формѣ океаничной воды и океаничного леда. Газова фаза и капкова вода в атмосферѣ чинять 0,001%. Солодка вода в озерах, потоках и рѣках чинить 0,036%, а грунтовы воды — 10 раз тельо — 0,365%. Леднякы и горскы снѣговы шапкы чинять 1,641% водных засоб.[1]

Объем воды довъедна — 1343-1370 млн. м3.[2]

Соленость[едітовати | едітовати жрідло]

Соленость воды свѣтового океана в середньому 35, в найвеце соленом Червеном морю — 42. З морской воды добывають кухньову соль (третина свѣтовой выробы), магний, калий, бром, даякы микроелементы (литий, бор).[2]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Alyn C. Duxbury, Claudia Cenedese.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Світовий океан. //Мала гірнича енциклопедія, т 3, с. 40.