Зобразити жрїдло сторінкы Русины

{{Далшы значіня}}
{{Інфобокс Етнічна ґрупа 
| group   = Русины
<!--| image   =[[Файл:Rusyn flag.svg]]-->
| image   =[[Файл:Fedor Vico (cropped).jpg|100px]][[Файл:Alexander Dukhnovich.jpg|95px]]<br />[[Файл:Michael Strank.jpg|100px]][[Файл:Jimmy Carter with Andy Warhol during a reception for inaugural portfolio artists., 06-14-1977 - NARA - 175147 (cropped).jpg|92px]]
<!--Do not use unfree artwork here--><div style="bromanackground-color:#fee8ab">[[Федор Віцо]] • [[Александер Духновіч]]<br />[[Майкл Стренк]] • [[Енді Варгол]]</div>
| poptime  = 
| region1  = {{flag|Словеньско}}
| pop1   = 63,510 
| ref1   = <ref>[https://okruhly-stol.sk/wp-content/uploads/2012/02/Statistika-tab.jpg Permanently resident population by nationality and by regions and districts] - Population and Housing Census 2011, Statistical Office of the [[Словеньско|Slovakia]]</ref> 
| region2  = {{flag|Сербія}}
| pop2   = 11,483
| ref2   = <ref>{{Cite web|url=https://popis2022.stat.gov.rs/sr-latn/5-vestisaopstenja/news-events/20230428-konacnirezpopisa/|title=Konačni rezultati Popisa stanovništva, domaćinstava i stanova 2022. {{!}} O POPISU STANOVNIŠTVA|website=popis2022.stat.gov.rs|access-date=2023-06-23}}</ref>
| region3  = {{flag|Україна}}
| pop3   = 10,100
| ref3   = <ref name="ukraine">[http://ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області<br />за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року]. The higher figure is an estimate based on the proportions of local-born ethnic "Ukrainians" living in relevant West-Ukrainian oblasts; the Dolinyan, Boyko and Hutsul areas are included. See [http://haidamaka.org.ua/obr/maps/mapa2.jpg Карта говорiв украïнськоï мови], 10.10.2008; [http://www.booksite.ru/fulltext/1/001/007/088/88994.htm Энциклопедический словарь: В 86 томах с иллюстрациями и дополнительными материалами. Edited by Андреевский, И.Е. − Арсеньев, К.К. − Петрушевский, Ф.Ф. − Шевяков, В.Т., s.v. ''Русины''. Online version. Вологда, Russia: Вологодская областная универсальная научная библиотека, 2001 (1890−1907)], 10.10.2008; [http://www.ethnologue.org/show_language.asp?code=rue Ethnologue: Languages of the World. Edited by Gordon, Raymond G., Jr., s.v. ''Rusyn''. Fifteenth edition. Online version. Dallas, Texas, U.S.A.: SIL International, 2008 (2005)], 10.10.2008; [http://www.eurominority.org/version/eng/minority-detail.asp?id_minorities=208 Eurominority: Peoples in search of freedom. Edited by Bodlore-Penlaez, Mikael, s.v. ''Ruthenians''. Quimper, France: Organization for the European Minorities, 1999–2008], 10.10.2008. How this estimate has been prepared in detail, is represented in the Table 1 of this article.</ref>
| region4 = {{flag|Румуньско}}
| pop4   = 7,000
| ref4   ={{Citation needed|date=December 2009}}
| region5  = {{flag|Польско}}
| pop5   = 5,800 
| ref5   = {{Citation needed|date=December 2009}}
| region6  = {{flag|Хорватія}}
| pop6   = 2,337
| ref6   = <ref>[http://www.dzs.hr/Hrv/censuses/Census2001/Popis/H01_02_02/H01_02_02.html Permanently resident population by nationality and by regions and districts] - Population and Housing Census 2001, Statistical Office of the [[Croatia]]</ref> 
| region7 = {{RUS}}
| pop7 = 596
| ref7 = <ref>{{Cite web |url=https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Tom5_tab1_VPN-2020.xlsx |title=Национальный состав населения Российской Федерации согласно переписи населения 2021 года |deadlink=no |access-date=2023-01-06 |archive-date=2022-12-30 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221230204643/https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Tom5_tab1_VPN-2020.xlsx }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/perepis_itogi1612.htm |title=Итоги Всероссийской переписи населения 2010 |access-date=2012-01-29 |archive-date=2020-04-30 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200430211642/https://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/perepis_itogi1612.htm |deadlink=no }}</ref>
| rels   = [[Православна церьков]], [[Ґрекокатолицька церьков]]
| langs   = [[русиньскый язык|русиньскый]], [[україньскый язык|україньскый]], [[словеньскый язык|словеньскый]], [[сербскый язык|сербскый]], [[анґліцькый язык|анґліцькый]]
| flag = [[File:Flag of Rusyns 2007.svg|200px|border|center]]
| related  = [[Словакы]], [[Сербы]], [[Українцї]], [[Бойкы]], [[Лемкы]], [[Гуцулы]], [[Долиняне]]
}}
'''Руси́ны''' ({{lang-uk|русини}}, {{lang-sk|Rusíni}}, {{lang-pl|Rusini}}, {{lang-sr|Русини, Rusini}}, {{lang-en|Rusyns}}) — [[Выходны славяне|выходославяньска]] етнічна ґрупа, котра компактно жыє основнім на западї [[Україна|Україны]] ([[Закарпатьска область]]), выход [[Словеньско|Словакії]] (тзв. [[Пряшівска Русь]]), в юговыходї [[Польско|Польскы]] ([[Лемковина]]), на северовыходї [[Мадярьско|Мадярьска]], на северозападї [[Румуньско|Румунії]] ([[Мармарош]]), а тыж в [[Сербія|сербскій]] [[Войводина|Войводины]] і хорватьскій Славонії. Веце часть русиньской діаспоры жыють в [[Споєны Штаты Америцькы|США]] і [[Канада|Канадї]].

== Населїня, підґрупы і множество ==
Русины населяют [[Закарпатьска область|Закарпатьску область]] [[Україна|Україны]], выходне [[Словеньско]] (северовыход [[Пряшівскый край|Пряшівского края]]) і часть [[Бескиды|польскых Бескид]]; дакотра часть з них жыє в країнах, де ся переселили в часї послїднїх стороч — [[Мадярьско|Мадярьску]], [[Сербія|Сербії]] (в [[Войводина|Войводинї]], де є їх [[Русиньскый язык|язык]] признаный як єден з офіціалных языків края), [[Румунія|Румунії]], [[Молдавія|Молдавії]], [[Хорватія|Хорватiї]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]], [[Канада|Канадї]], [[Австралія|Австралії]], [[Росія|Росії]]. Помімо самоназываня «Русины» і «Руснакы», тыж ся называють другыма народами як ''Угрорусины, Угрорусы, Карпаторосы, Рутены''

[[Файл:Vojvodina west east slavs.png|thumb|left|260px| [[Руснаци у Сербиї|Русиньске населїня]] у [[Войводина|Войводинї]] ]]
Русины даякый час назад были включены в список націй [[Орґанізація націй и народів, не маючіх представительства|UNPO]]. Теперь Русинів в списку націй UNPO нїт.

По україньскім списованю населїня в 2001 року, в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] было [[реґістрація|зареґістровано]] 10 090 Русинів. Списованя людей в року [[2002]] в [[Польско|Польску]] — 5 863 [[Лемкы|Лемків]] (підґрупа Русинів), списованя людей року 2002 в [[Войводина|Войводинї]] — 15 626 Русинів, в Мадярьску [[2001]] — 2 079 людей.

[[Файл:Places inhabited by Rusyns.png|thumb|left|300px|Етнічна теріторія Карпатьскых Русинів]]

Русины — четвертый выходославяньскый народ, знамый під менами: Руснакы, Угрорусины, Угрорусы, Карпатороссы, Рутены, Русины. На початку становлїня штатности выходных славян — [[Кієвска Русь|Кієвской Русї]], земли Русинів населяли Славяне (анткого походжіня): [[Білы Хорваты]], а Чорны Хорваты населяли Чехы і южне Польско. Жылі ту і Стары [[Булгары]]. Земля Русинів з тых часів ся зове [[Підкарпатьска Русь]]. В составі [[Чеськословеньско|Чехословакії]] єй называли [[Підкарпатьска Русь]], а в составі [[Угорьско]] ся называла [[Руська Крайна]]. [[Австро-Угорьско|Австроугорьскы]] уряды хосновали златинізованый етнонім: «Рутены» деріват од «Русины». В часї [[XI. стороча|XI]]-[[XIII. стороча|XIII віків]] угорьскы феодалы поступно заберали земли Русинів за «засечной лініов» — граніцёв края, поступно єй посували по Підкарпатю ку підножю гор. Правне включіня Підкарпатьской Руси до Угорьского кралёвства ся дїало в [[XIII. стороча|XIII]]-[[XIV. стороча|XIV віках]]. Грамоты зафіксовали обшырну катеґорію выходославяньскых назв поселїня, говорячіх о прожываню там в проїднаванім часї выходных Славян. А Кієвска Русь, ослаблена сепаратізмом містных урядів — князькыма конфліктами, впала під ударами татаро — монґольского. В резултатї тых подїй Підкарпатьска Русь до початку [[XX вік]]а належала Угорьскому кралёвству.
[[Файл:Русинские субэтносы.jpg|thumb|right|260px|<center> Область де жыють Русины: [[Лемкы]] (блакитнов), [[Бойкы]] (гнедов), [[Долиняны]] (червенов) і [[Гуцулы]] (зеленов)</center>]]

Православна Церьков Підкарпатьской Руси змушено вступила в унію з Рімом, уніатьску ґрекокатолицьку церьков 24 апріля 1646 року [[Ужгородьска унія|Ужгородской унії.]] З того моменту приналежность к уніатству стало ся етнічным сіґналом приналежности к славянскому етносу Русин. Як і скоре Русины упали асімілації. В резултатї асімілації Русинів і страты языка, уніаты ся появили серед Румунів, Мадярів і Словаків. Етнічна теріторія Русинів ся поступно зменшовала і в серединї XIX стороча она невелё перевышовала 50 тісяч кв.км.

В року 1910 в многонародностнім Угорьскім кралёвстві русиньскоязычного населїня убыло до 2,6% в резултатї асімілації Русинів, а чісло уніатів ся знижыло з 5,4% незначно до 5,2%. Потомкы Русинів што стратили язык ся старали сохранити приналежность ку уніатству. В року 1910 множество Русинів было таке: уніатів 472 тісяч, католиків 3 тісяч, а православных ся сохранило лем 7 тісяч. Приятя уніатства евідентно загамовало Русинів од веце швыдкого темпа асімілації. Множество уніатів у другых етніках реґіону в резултатї асімілації Русинів была в року 1910 така: мадярьскоязычны уніаты 247 тісяч, румуноязычны уніаты 121 тісяч, і словакоязычны 102 тісяч. Во взаємноодношінях Русинів зо Словаками скоре ішов процес не асімілації, але процес консолідації славян Угорьска, языкы котрых дуже подобны. Взникло переходне субетнікум словако-рутены по вірї ґрекокатолици, а по языку переходный діалект словацького языка. Множество словако—рутенів в року 1830 была 12 тісяч, і к 1910 достигла уж 110 тісяч людей. В резултатї асімілаторской політікы австроухорьскых урядів в Підкарпатьскій Руси ішов інтензівный процес знижіня чісла русиньскоязычных сел, аналоґічный процесам в Ґерманії, знижіня чісла славяноязычных сел у лужічанів в Полабскій Сербії і поморянів-кашубів в Поморянії. В року 1810  в Підкарпатю было русиньскоязычных сел 776, в 1830 756 сел, і в 1880 їх остало лем 517. Несмотря на асімілацію Русинів і їх еміґрацію за океан асіміляцію Русинів, їх множество ся звекшовало. В року 1810 Русинів-уніатів было 430 тісяч, в 1910 Русинів было 482 тісяч, в 1930 достигла 570 тіс., а в 1979 978 тіс. людей. На теріторії Словеньска ся множество Русинів зменшало, в року 1810 їх было 153 тіс., в 1900 — 83 тіс., а в 1980 їх остало 47 тісяч. В Румунії теперь русиньскоязычного населїня остало 32 тісяч людей і суть концентрованы в основнім на ріцї Русковой. В Мадярьску русиньскый язык вышов з хоснованя. В Румунії іщі жыють Українцї в Буковинї и Липоване — руськы в делтї Дуная і містї Тульча.

=== На Словеньску ===
{{См. Тыж|[[Русины в Словеньску]]}}
На выходї превладають Русины, на западї суть лем дакотры з русиньскых сел. Крайнов западнов точков є [[Остурня]] у [[Стара Любовня|Старой Любовнї]].

Списованя людей на Словеньску в року 2001 зазначіло 24 201 Русинів. Найвекша концентрація русинського і україньского (у выбраных народностей почас списованя людей) населїня ся находить в окресах [[Окрес Міджілабірцї|Міджілабірцї]] і [[Окрес Свідник|Свідник]]. Русиньске населїня [[Словеньско|Словеньска]] є концентроване передовшыткым в селах в горьскых масівах [[Спіська Маґура|Спішска Маґура]], [[Левочскы Верхы]], [[Чергов|Черґов]], [[Низкы Бескиды]], [[Сланскы Верхы|Сланьскы Верхы]], [[Выгорлат]], [[Буковскы Верхы]].

; Списованя людей на Словеньску в року 2001, русиньске і україньске населїня в процентах

{| class="standard"
!Окрес ||%
|-
|[[Окрес Міджілабірцї]] ||align="right"|45,4
|-
|[[Окрес Свідник]] ||align="right"|13,0
|-
|[[Окрес Снина]] ||align="right"|11,6
|-
|[[Окрес Стропков]] ||align="right"|6,1
|-
|[[Окрес Гуменне]] ||align="right"|5,0
|-
|[[Окрес Бардеёв]] ||align="right"|4,2
|-
|[[Окрес Стара Любовня]] ||align="right"|4,5
|-
|[[Окрес Пряшів]] ||align="right"|1,4
|}

У карпатьскых Русинах екзістують силны процесы асімілації. Веце точный образ даколишнёго заселїня краю Русинами може дати процентове населїня [[Православна церьков|православных]] і [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатоликів]]:

; Списованя людей в року 2001 на Словеньску, православне і ґрекокатолицьке населїня в процентах

{| class="standard"
! ||%
|-
|[[Окрес Міджілабірцї]] ||align="right"|84,5
|-
|[[Окрес Свідник]] ||align="right"|56,3
|-
|[[Окрес Стропков]] ||align="right"|48,3
|-
|[[Окрес Собранцї]] ||align="right"|43,9
|-
|[[Окрес Снина]] ||align="right"|43,2
|-
|[[Окрес Стара Любовня]] ||align="right"|33,0
|-
|[[Окрес Михалївцї]] ||align="right"|25,6
|-
|[[Окрес Бардеёв]] ||align="right"|24,5
|-
|[[Окрес Воронов над Топлёв]] ||align="right"|24,4
|-
|[[Окрес Требішов]] ||align="right"|24,2
|-
|[[Окрес Гуменне]] ||align="right"|21,2
|-
|[[Окрес Сабінов]] ||align="right"|11,3
|-
|[[Окрес Ґелніца]] ||align="right"|10,6
|-
|[[Окрес Пряшів]] ||align="right"|8,8
|}

== Література ==
<div class="reflist4" style="height: 220px; overflow: auto; padding: 3px" >
# [[Магочи|Magocsi, Paul Robert]]. Encyclopedia of Rusyn History and Culture, Toronto, University of Toronto Press, [[2002]], {{ISBN| 0-8020-3566-3}}. О книге:[https://web.archive.org/web/20081231101138/http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3763/is_200403/ai_n9363940] [http://books.google.ru/books?id=ovCVDLYN_JgC&dq=encyclopedia+of+rusyn+history+and+culture&pg=PP1&ots=eRbaB34Ank&sig=DvKAn6pmi2WA67VxILQ2qjgCdZw&prev=http://www.google.ru/search%3Fq%3DEncyclopedia%2Bof%2BRusyn%2BHistory%2Band%2BCulture%26ie%3Dutf-8%26oe%3Dutf-8%26aq%3Dt%26rls%3Dorg.mozilla:ru:official%26client%3Dfirefox-a&sa=X&oi=print&ct=title&cad=one-book-with-thumbnail#PPP1,M1 Содержание, популярные отрывки:]
# Henri Baerlein, In Czechoslovakia’s hinterland, Hutchinson, [[1938]], ASIN B00085K1BA
# Bidwell Ch.E. The Language of Carpatho-Ruthenian Publications in America. Pittsburg, [[1971]].
# Christian Ganzer, Die Karpato-Ukraine 1938/39 — Spielball im internationalen Interessenkonflikt am Vorabend des Zweiten Weltkrieges, Hamburg, [[2001]] (Die Ostreihe — Neue Folge. Heft 12).
# Albert S. Kotowski, «'Ukrainisches Piemont'? Die Karpartenukraine am Vorabend des Zweiten Weltkrieges.» In: Jahrbücher für Geschichte Osteuropas 49 ([[2001]]), Heft 1. S. 67-95.
# Kamil Krofta, Carpathian Ruthenia and the Czechoslovak Republic, [[1934]], ASIN B0007JY0OG
# Frantisek Nemec & Vladimir Moudry, The Soviet Seizure of Subcarpathian Ruthenia, Hyperion Press, Toronto, [[1955]]
#: Reprint edition: November 1, [[1980]], {{ISBN| 0-8305-0085-5}}
# Stefan A. Fent, Greetings from the Old Country to all of the American Russian people ! (Pozdravlenije iz staroho Kraja vsemu Amerikanskomu Karpatorusskomu Narodu!), [[1935]], ASIN B0008C9LY6
# Vincent Shandor, Carpatho-Ukraine in the Twentieth Century. A Political and Legal History, Cambridge, Mass., Harvard U.P. for the Ukrainian Research Institute, Harvard University, [[1997]], {{ISBN| 0-916458-86-5}}
# Peter Stercho, Carpatho-Ukraine in International Affairs 1938—1939, Notre Dame, [[1959]]
# Rusinko, Elaine ([[2003]]). ''Straddling Borders: Literature and Identity in Subcarpathian Rus',''
# Michael Winch, Republic for a day: An eye-witness account of the Carpatho-Ukraine incident, University Microfilms, [[1973]], ASIN B0006W7NUW
# Павел-Роберт [[Магочи]]. Народ нізвідки. Ілюстрована історія карпаторусинів, [[Ужгород]], [[2006]]
# Павел-Роберт Магочи. Історія України, Киев, [[2007]]. (на англ: Paul Robert Magocsi.A History of Ukraine,University of Toronto Press (Jan [[1997]]), {{ISBN| 978-0-8020-7820-9}})
# Магочий, П. Р.: Русины на Словенську. Пряшов, Русинська оброда, [[1993]].
# Paul Robert Magocsi.The Shaping of a National Identity: «Subcarpathian Rus», 1848—1948 (Harvard Ukrainian Research Institute Sources and Documents), University of Washington Press; Rev Exp edition (Oct [[2002]]), {{ISBN| 978-0-295-98146-8}}
# Paul Robert Magocsi.The Rusyns of [[Словакия|Slovakia]]: An Historical Survey (East European Monographs), Columbia University Press (23 Mar [[1994]]), {{ISBN| 978-0-88033-278-1}}
# Paul Robert Magocsi.Our People: Carpatho-Rusyns And Their Descendants in [[Северная Америка|North America]],Bolchazy Carducci Pub; 4th Rev edition (30 Jul [[2005]]), {{ISBN| 978-0-86516-611-0}}
# Magocsi, Paul Robert.An historiographical guide to Subcarpathian Rus,Harvard Ukrainian Research Institute, [[1978]], ASIN: B0000E9UBX
# Paul R. Magosci, The Ruthenian decision to unite with Czechoslovakia, Harvard Ukrainian Research Institute, [[1975]], ASIN B0006WVY9I
# Paul R. Magocsi, The Shaping of a National Identity. Subcarpathian Rus`, 1848—1948, Cambridge, Massachusetts, London, [[1978]], {{ISBN| 0-674-80579-8}}
# Magosci Paul Robert. A new Slavic language is born: The Rusyn literary language of Slovakia. — New York, [[1996]]. — VII, 79 p., VII, 68 p.
# Сб.: Русины: вопросы истории и културы. Пряшов, Русинська оброда, [[1994]].
# [http://www.rusyn.md/works/17.pdf Суляк С. Осколки Святой Руси. Очерки этнической истории руснаков Молдавии]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}, научный ред-р д-р ист наук Шорников П. М.,Кишинев, изд. дом «Татьяна», [[2004]], 240 с {{ISBN| 9975-948-24-3}}
# Лабош Ф. История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї, 1745—1918. — Вуковар, [[1979]].
# Панько, Ю.: К вопросу о русинстве в Словакии и о возрождении русинскоголитературного языка. In: Wspólczesne tendencje jezyków słowiańskich. Prace naikowe Uniwersytetu Śląskiego nr 1456 T. 1. Katowice, [[1994]], s. 61-66.
# Мовчан С. П., Качараба С. П. Еміграція галицьких селян в Боснію i Герцеговіну наприкінці XIX — на початку ХХ ст. // Пробл. слов‘янознавства = Пробл. славяноведения. — Львів, [[1990]]. — Вип. 12. — С. 66-73.
</div>

== См. тыж ==
* [[Флаґ русинів|Прапор Русинів]]
* [[Герб русинів|Ерб Русинів]]

== Референції ==
{{commonscat|Rusyns}}
{{reflist}}

[[Катеґорія:Славяне]]
[[Катеґорія:Русины|*]]
[[Катеґорія:Треба докінчіти]]