Псовы

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Родина драпежникох
Псовы
Familia Canidae.jpg
Родина псовых
Научна таксономия
Домена (Regio) Евкариоты
Царство (Regnum) Живина (Animalia)
Филь (Phylum) Хордовы (Chordata)
Клас (Classis) Ссавце (Mammalia)
Ряд (Ordo) Драпежници (Carnivora)
Родина (Familia) Псовы (Canidae)
Научна назва
Canidae G. Fischer, 1817
Псовы на Викискладѣ

Псовы, (лат.) Canidae — родина ряда драпежникох ((лат.) Carnivora), котры суть в рядѣ положены меджи мачками ((лат.) Felidae) и медвѣдями ((лат.) Ursidae) подля анатомии слухового апарата и копонѣ. Копоню мают продовгасту, пысок доста довгый, могутный, валушный про хапаня и ношѣня.[1]

Характеристика[едітовати | едітовати жрідло]

Псовы мають зо всѣх смыслох найлѣпшый пах, котрый навонок вызначать ся великыма, вогкыма ноздрями, а в том суть найлѣпшы межи ссавцями. Мають тыж барз тонкый слух, а менше быстрый зрок. Ходять на палцях, на передных лабах мають 5, а на задных — 4 персты, з пазурями недряпливыма и невтяжныма (окрем пса гиенового, котрый мать 4 персты на всѣх членах). Хвост мають довгый, погыбливый в корѣню, але неовладаный по довжцѣ. Вшиткы псовы выють, а дакотры брешуть. Бреханя не е резултатом одомашнѣня, понеже и дика лишка бреше.[1]

Способ живота[едітовати | едітовати жрідло]

Псовы живлять ся живыма и мертвыма хребетныма, але и плодами ростлин. Добывають собѣ поживу двома способами. Лишкы, котры суть недружныма звѣрями, выслѣдять свою корысть плазять ся и прикрадують ся, а так нападають. Иншы псовы, наймя вовци, добывають собѣ поживу в сворках: выслѣдять корысть и отворено нападуть зо вшиткых сторон. Так укорыстять и векшого звѣря.[1] Дакотры псовы, напр. шакалы жиють в парах.

Свою територию значать сиклинов. Векшинов на територии ся живить невелика група, складена з главы и его потомкох.

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 Prof. Jiří Janda. Psovití (Canidae).