Подольск
Подольск | ||||
---|---|---|---|---|
Подольск | ||||
| ||||
Центер міста з люфту | ||||
Основны інформації | ||||
55°25'52"N, 37°32'44"E | ||||
Країна | Росія | |||
Реґіон | Московска область | |||
Окрес | Подольскый район | |||
Админцентр для | Подольський міський округ | |||
Засноване | 1627 | |||
Перша змінка | 1559 | |||
Статус міста | з 1791 року | |||
Жытелїв | 312 911 (2024) | |||
Розлога | 40,39 Квадратный кілометер | |||
Поштовы індексы | 142100–142134 | |||
Телефонный код | 4967 | |||
Часова зона | UTC+3 | |||
Клімат | умеренно-континентальный климат | |||
Надморьска вышка | 160 метер | |||
Географично | Москворецко-Окская равнина | |||
Водный обєкт | Пахра | |||
Братьскы міста | Шумен, Борисов, Каварна, Ванадзор, Сент-Уан-сюр-Сен, Чернівцї, Охрид | |||
Містьскый уряд | ||||
Вебова сторінка | https://подольск-администрация.рф/ | |||
Пріматор | Ніколай Ігоревич Пестов (2015; 9 фебруар 2022) | |||
VIAF:236548104;GND:4469028-9;OSM:1697322; |
Подольск — місто, адміністратівный центер Подольского району[ru], Московска область, Росія. Лежыть у западній части Росії в долинї р. Пахра, притокы р. Москва, 36 км на юг од Москвы.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Місто Подольск выросло із села Подол, статус міста мать од 1791 р. На місцї сучасного міста колиська жыли фінско-угорськы (головно меря) і балтськи племена, од 9-10 ст. і славянськы племена, головно вятичі.
Културны памяткы
[едітовати | едітовати жрідло]Храмы
[едітовати | едітовати жрідло]У містї є дакілько православных храмів, найзнамішы суть Троїцькый собор збудованый в 1819—1832 роках і Воскресенська церьков, котра ся першый раз споминать в 1627-1628 роках.
Іншы памяткы
[едітовати | едітовати жрідло]- Подольскый краезнавчій музей у дворі (палаці) "Івановскоє" (рус. усадьба «Ивановское»). Експозиція є посвячена історії міста і его околїцї.
- Історично-меморіалный музей «Подолє»
- Дом културы (мултіфункчна гала) «Октобер» (рус.«Октябрь»)
- Подольскый драматічный театр
- Подольска експозічна гала
Господарьство
[едітовати | едітовати жрідло]Уж перед револуціёв місто было силне промыслове центрум, в 70-их роках ту было коло 70 заводів, днесь є ту розвинутый атомовый промысел і фунґує ту веце як 10 заводів.
Жытелї
[едітовати | едітовати жрідло]У містї жыє 183 095 жытелїв. Переважна часть суть православны, незначну часть творять мусульманы і вірникы іншых церьков.
Шпорт
[едітовати | едітовати жрідло]- гокеевый клуб «Крила совєтов» грать на зимнім штадіоні «Витязь»
- футбаловый клуб «Витязь» грать на футбаловім штадіоні «Труд»
- тенісова академія
- шпортовы клуби волейбалу, боксу, джудо, пінпонгу