Полёвый лунь
Полёвый лунь (Circus cyaneus) є середнё великый хищ з родины ястрябовых (Accipitridae).
Попис
[едітовати | едітовати жрідло]Росте до довжкы 45-55 цм, роспятя крыл мать 97-118 цм. Саміцї суть переважно буры, з буро смугованым сподком і варіабілно жовткавым полём на верьхнїй сторонї крыла. Меншы самцї суть сивосинї з чорныма концями крыл, тмавым краём на їх спіднїй части і білым сподком тїла. Молоды птахы суть дуже подобны саміцям, од котрых ся одрізняють бурым, менше смугованым сподком тїла і векшым жовтобурым полём на верьхнїй части тїла. Подобно як совы мать і полёвый лунь завой коло оч.
Росшырїня
[едітовати | едітовати жрідло]Гнїздовый ареал загорнять значну часть палеоарктічной области од Ірьска і северозападной Іспанії выходно аж по Камчатку. Часточно перелїтный, зимує в середнїй і южній Европі, северній Африцї, на Близкім і Середнїм Выходї і в Южній Азії.
Гнїздить в одкрытій країнї (тайґах, в болотистых плохах і в околицї плыткых озер з богатов веґетаціов, на підмокнутых луках, полях.
Страва і лов
[едітовати | едітовати жрідло]Так як і векшына лунїв вызерать уловок - малы ссавцї і птахы - в помалім колысавім лїтаню низко над землёв. Як го збачіть, швыдко ся знесе на землю і хопить го до пазурів.
Гнїздиня
[едітовати | едітовати жрідло]Векшына парів є моноґамных, у самцїв ся але обявує тыж поліґонія. Гнїздо на земли, скрыте міджі низшу богату веґетацію. У єдній давцї знесе 4-6 яєць о великости 42,0 x 34,1 мм. Інкубачна доба тырвать 29-31 днїв, на яйцях сидить самотна саміця. Молодята опірены по 29-42 днях.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Moták pilich на чеській Вікіпедії.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.