Паска

Тото статя за великодньый хліб. Не поплетьте з Пасха або Великдень.

Паска из Василіянського монастыря у Пряшові, фотоґрафія Йозафата Владіміра Тімковіча

Па́ска є традичный великодньый хліб, майпошыреный у централно- тай восточноевропськых народув. Културно тісно зязана из християнством. Пасхалный хліб тото елемент арменської, білоруської, булгарської, горватської, ґрузинської, молдавської, польської, російської, румынської, русинської, украйинської кухні; так само пошыреный у крайинах из читавым числом іміґрантув из Восточної тай Централної Европы, наприклад у Споєных Штатах Америкы, Канаді тай Споєному Корольстві; кромі того, така традиція є у културі асірійської діаспоры.

Назывка

У русинському, украйинському, білоруському языках майчасто хоснованов назывков є „па́ска“; она ся пораз стрічат ай у російському языкови, айбо основнов назвов про великодню выпічку по російськы є „кулі́ч“ (рос. кулич). У румынському удповідником є pască, у ґрузинському — პასკა (paska).

Етимолоґія

Слово „пасха“ позыченоє уд ґрец. πάσχα páscha „Пасха“, уд арам. פַּסְחָא (pasḥā), уд гебр. פֶּסַח (pesaḥ) – „Песах“, „пруйшов мімо“. Сут дві верзії походжіня варіанта „паска“: за πάσκα páska ги фонетичный варіант у грецькуй бесіді тай за появліня формы „паска“ з „пасха“ уже у словянськых языках.

Реліґія

У русинськуй културі паска ся пече перед Великодньом, традично ся кладе у кошар уєдно из другым їдіньом, наприклад яйцьми (у т. ч. мальованыма), вином, мнясом, сульов, маслом и так дале. Бігом християнського Пасхалного богослужіня кошары ся сятят, а по тому посяченоє їдіня ся несе домув и сяточно їст. Пасха вєдно из Руздвом є майважным сятом у християнстві, бо сімболізує воскресіня Исуса Христа. Попри реліґійный сімболізм, в Украйині упіканьом пасок ся занимавут головно незалежно на реліґійность; так само на сячіня пасок ся годна збирати попри церькви челядь, котра у другі дны не навщивляє храмы.^{[жрідло?]}

Реґіоналні варіації тай еквіваленты

Русинська паска

Традична русинська паска ся головно пече из молока, масла, яйиць, мукы, соли тай цукру. Верьх паскы сохтує ся декоровати орнаментами вадь хрещиками из кіста. Перед печіньом паска ся годна звонка обмащовати маслом. Паска годна быти невтралнов авадь солодкавов, годна ся їсти сама, намащена маслом авадь из грудков — великодньым їдіньом из сыра и яйиць. Залежно на преференції, паска ся годна печи из грозенками удну.

Украйинська и російська паска

Сучасні украйинські и російські паскы и кулічі удличавут ся уд русинськых ґлазуровов шіпков, котра ся дає згорі. Ґлазур годна обсяговати солодку разноцвітну посыпку.

Румынська pască

Румынськый еквівалент паскы як правило обсягує сыр авадь творог, тай годна ся печи з грозенками.

Жидувська маца

Головна статя: Маца

Маца́ (гебр. מַצָּה (maṣṣā), ашкеназькый уговор matsá у множині matsót) тото традичный жидувськый прісный хліб ручної вадь машинної роботы, котрый ся їст на Песах (юдейськый еквівалент и прототип Пасхы, котрый празнує выход ізраїльського народа из еґипетської неволи).

Таліянськый панетоне

Головна статя: Панетоне

Пането́не (іт. panettone МФА: [panetˈtoːne]; по міланськы panetton МФА: [paneˈtũː]) тото таліянськый филь солодкої овочної торты, котра ся пече тай їст головно на Руздво и Новый рук у Западнуй, Южнуй тай Юговосточнуй Европі, а щи у Южнуй Америці, Ерітреї, Австралії, США тай Канаді. Панетоне зачатково походит из Мілана. Фильом и процесом напарованя панетоне уддалено похожый на паску.

• 
  Украйинська паска из ґлазуров тай посыпков горі; коло паскы крашанкы (фарблені у єден цвіт яйця), Кіровоградська область
• 
  Румынська pască из творогом и грозенками
• 
  Шмура маца ручної роботы
• 
  Маца машинної роботы

Ник. щи

• Великдень
• Маца
• Панетоне