Паленка
| Паленка | |
|---|---|
| Алкоголь | |
 Штамплик студеної бороцкової паленкы | |
| Филь | бренді |
| Крайина походжіня | Мадярщина |
| Муцность | 37.5+% ABV |
| Смакы | |
Па́ленка, па́линка вадь па́лінка (мад. pálinka [ˈpaːliŋkɒ] 
высловность, рум. pălincă МФА: [pəˈliŋkə], чеськ. и слов. pálenka, панон.-русин. палєнка) є алкогольный напуй. На Чехах и Словаках, у русинув значит хотьякый дистилат;[1] на Мадярах тай у чотырьох провінціях Австрії pálinka тото ґеоґрафічно защищеный „означіньом походженя“ (анґл. Protected Designation of Origin, PDO) овочный бренді; у Румынії pălincă тото окреме защищеный овочный бренді;[2] у паннонськых руснакув тото назывка на дистилаты, брендії тай у тому числі ракію.
Етимолоґія
[едітовати | едітовати жрідло]
Паленка, палинка, палінка, pálinka, pălincă, pálenka, палєнка — вшыткі походят уд прасловянського пня paliti „палити“.[3][4]
Филі
[едітовати | едітовати жрідло]У контексті русинського значіня слова „паленка“, т. є. хотьякого дистилата, є много разных филюв паленкы: часто вна ся чинит из слив, груші, бороцкув, айбо сут и варіації из яблык, грозна, айвы, еперкы, ужимкув тай другых овочув; оріхув, пшениці (по мадярськы пшенична паленка ся кликала tótpálinka, „товтувська паленка“)[5] тай даже просто ги розчин етилового шпірітуса у воді.
Варіації паленкы удповідно ся кличут подля інґредієнтув: сливлянка (из слив), дичкувка (из дичок) и так дале.
Похожый принцип є и у мадярськум языку: szilvapálinka (из слив), barackpálinka (из бороцкув), körtepálinka (из груш). Окрем того сут ищи:
- kisüsti (буквално „казаночок“) тото паленка двойної перегонкы, вчинена у міднум казані обсягом до 1,000 літрув.
- érlelt („удержана“) тото паленка, удержана маймало три місяці у деревлянуй бодни до 1,000 л вадь маймало пув рока у деревлянуй бодни на 1,000 л и булше.
- ó („стара“) тото паленка, удержана маймало рук у деревлянуй бодни до 1,000 л вадь маймало два рокы у деревлянуй бодни на 1,000 л и булше.
- ágyas („из пудкладков“) тото паленка, удержана маймало три місяці уєдно из пудкладков из овочув, вадь такых, які были ухосновані на дистилат, вадь иншакых. Хоснувут ся вадь свіжі, вадь сушені овочі. На 100 літрув паленкы типово додавут дас 10 кіл свіжых авадь 5 кіл сушеных овочув.
- törkölypálinka тото паленка из грозновых ужимкув.
Леґалні дефініції
[едітовати | едітовати жрідло]Цидола PDO
[едітовати | едітовати жрідло]У 2004. рокови Европська унія дала цидолу PDO (анґл. Protected Designation of Origin, „Защищеноє означіня походжіня“) брендови „pálinka“: ним ся позволят леґално называти лиш уроблені в Мадярщині овочный брендії тай бороцкові брендії из чотырьох провінцій Австрії: Barack Palinka ся продукує в Бурґенланді, Нижнюй Австрії, Штірії тай Відньови. Австрійська паленка, на удлику уд мадярської, подля законодавства не годна ся чинити з помочов самогонных апаратув безперерывної дії, и проходят осторожну помалу дистилацію.
Хоть pálinka сама по собі має зазначку PDO, поєдны реґіоны Мадярщины сторочами уроблявут высококвалітну паленку тай мавут особено файні условія про урощованя подакотрых овочув; тоты реґіоналні варіації окреме ся защищавут ґеоґрафічныма зазначками, котрі кладут ґеоґрафічні тай технічні жаданя. Наприклад, не кажджа бороцкова pálinka из Ґынца годна ся леґално брендовати ги мад. gönci barackpálinka.
Вусям pálinka мавут окремі, локалні PDO: szatmári szilvapálinka (сатмарська сливова паленка), kecskeméti barackpálinka (кечкемийтська бороцкова паленка), szabolcsi almapálinka (соболчська яблыкова паленка), békési szilvapálinka (бийкийшська сливова паленка), gönci barackpálinka (ґынцька бороцкова паленка), újfehértói meggypálinka (уйфегийртовська вишньова паленка), göcseji körtepálinka (ґычейська грушова паленка), pannonhalmi törkölypálinka (поннонголмська паленка из ужимкув).
Мадярська леґіслація
[едітовати | едітовати жрідло]У Мадярщині выробництво паленкы ся реґулує законом LXXIII. року 2008, котрый ся базує на европськуй реґулації овочных шпірітусув. Подля того закона, алкогольный напуй ся годен брендовати ги мад. pálinka, кідь:
- Ун ся ферментує сугубо из овочув (айбо не из концентратув авадь сушеных овочув), урощеных у Мадярщині без додаточных інґредієнтув;
- дистилує ся тай пакує ся у фляшкы у Мадярщині; тай
- не є ректіфікованый булше 86% тай при фасованьови має маймало 37.5% ABV.
Хоть pálinka ся традично чинит из топтаных свіжых овочув, закон не контролує додаваня неконцентрованого овочного соку тай удкрыто позволят хоснованя мнякоти овочув. Сушені овочі ся не позволявут лиш у топтануй суміши, айбо годні ся хосновати у настойованьови.[6]
Позад сиї реґулації, ціла файта популарных мадярськых продуктув ся ребрендовали ги мад. szeszes ital (~[сесеш ітол] „шпірітусові напої“). Традиційна pálinka, переколочена з медом тоже стала ся брендовати ги szeszes ital авадь likőr („лікыр“) при булшому уровни цукру, даже кідь при дистилації ся не чинили ниякі нетрадичні крокы. Айбо многі из перекатеґорізованых напоюв тото дешеві суміші воды, ароматізаторув и ректіфікованого спирта.[7]
Історія
[едітовати | едітовати жрідло].JPG)
Першый раз ся дистилація споминат у 12. сторочови, у пописови лат. aqua ardens (букв. „палена вода“), учиненої з дистилації вина,[8][9] котра ся хосновала як лікарство, и котра по дакулкох дистилаційох уєдно из травами давала щи май муцноє лікарство, лат. aqua vitæ (букв. „вода жывота“). У Мадярськум корольстві у 12. тай 13. сторочах ся появляли лікарствені дистилаты вина.[10] У 14. сторочови королева Ержбета Польська хосновала дистилат вина з розмарином на ліченя свої подаґры, мастячи ї ним извонка тай пючи вадь доколочувучи си тот дистилат у їдіня.[11]
Знає ся за спожываня шпірітусув и пшеничного дистилата на задоволеня у 15. сторочу. У 1438. році у Бартфі тай Братіславі фунґовали варошські дистиларні, дистилатні напої ся споминавут у тот час ги дорогі товары.[12] Старші медичні назывкы ся поміняли на лат. crematum тай іт. cremato, котрі раз означовали пшеничні шпірітусы, а пак дистилаты з вина тай його осадкув (vino cremato).[13] Май шырокоє пошыріня, хоть и не повсюдноє, дистилаты дустали у Мадярщині у 16. сторочі. У 16–18. сторочах ся чинило „паленоє вино“ (мад. égettbor авадь у май раннюй формі eghet bor) из осадкув, забракованого вина вадь крупы, а пак щий из ужимкув тай овочув.[13][14]
У 1619. році паленка ся споминат межи кметювськыма повинностями у Маковицькуй домінії жупы Земплин у роботі Антонія Годинкы.[15]
Никайте щи
[едітовати | едітовати жрідло]Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Дзендзелівський, Й. О. (1958). #061 Палинка. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР (лексика). частина I (матеріали 1953-1957). https://jazyk.rueportal.eu/mapy/61.
- ↑ (по en) Regulation (EU) 2019/787 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2019 on the definition, description, presentation and labelling of spirit drinks, the use of the names of spirit drinks in the presentation and labelling of other foodstuffs, the protection of geographical indications for spirit drinks, the use of ethyl alcohol and distillates of agricultural origin in alcoholic beverages, and repealing Regulation (EC) No 110/2008, 2024-05-13, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:02019R0787-20240513, [перевірено 2025-05-14]
- ↑ Franz Miklosich (1886). Etymologisches wörterbuch der slavischen sprachen. W. Braumüller. p. 235. https://archive.org/details/etymologischesw00miklgoog.
- ↑ „паленка“ (по uk). Етимологічний словник української мови в семи томах, Том четвертий: Н-П. IV. Київ: Наукова думка. 2003. pp. 322–323. ISBN 966-00-0590-3(4).
- ↑ apalinkatortenete. Palinka Oldal. http://www.palinkaoldal.hu/eng/apalinkatortenete.php.
- ↑ (по мад.) 2008. évi LXXIII. törvény Архівовано 5 авґуста 2012.
- ↑ A Nagy Kommersztesz. Index.hu. 2002. http://index.hu/bulvar/kommers/. Статя за 2002. рук, котра изглядує шпірітусові напої из нижньых реґалув, у тум числі два бренды „pálinka“, вчинені з ректіфікованого спирта тай штучных ароматізаторув.
- ↑ Forbes, 1948. 58. o.
- ↑ A pálinka története. palinkaoldal.hu (Agrármarketing Centrum). Архівна копія з оріґінала зроблена 2014-09-03. https://web.archive.org/web/20140903061147/http://www.palinkaoldal.hu/apalinkatortenete.php. [перевірено 2014-09-14].
- ↑ Szathmáry László. A szeszdesztilláló készülékek és a szeszdesztillálás történetéhez. Magyar Elektronikus Könyvtár. http://mek.oszk.hu/05400/05440/pdf/szathmary_szeszdesztillalas.pdf. Adatok a magyar szeszdesztilláló-készülék és a szeszdesztillálás történetéhez. = Általános Szeszipari Közlöny, 1932. No. 23–24. pp. 6–7., 1933. No. 1–2. pp. 4–5.
- ↑ Balázs Géza. Kolostorpálinkák. Vasi Szemle. Архівна копія з оріґінала зроблена 2014-10-13. https://web.archive.org/web/20141013202711/http://www.vasiszemle.t-online.hu/2011/05/balazs.htm. [перевірено 2014-09-13].
- ↑ Balázs Géza (2008). A magyar pálinka folklórja és névkincse. Nyíregyházi Főiskola. Архівна копія з оріґінала зроблена 2015-02-26. https://web.archive.org/web/20150226015903/http://www.nyf.hu/vpkocsi/letoltheto_dokumentumok/2008_tavasz/023-032-balazs-geza.pdf. [перевірено 2014-10-18].
- ↑ 13,0 13,1 Novák László Ferenc (október 2010), Pálinka vagy égettbor?, Forrás Folyóirat 45, архівна копія з оріґінала зроблена 2014-10-14, https://web.archive.org/web/20141014001824/http://www.forrasfolyoirat.hu/1310/novak.pdf, [перевірено 2014-10-18]
- ↑ Szathmáry László. A régi magyar világ gabonapálinkájáról. Magyar Elektronikus Könyvtár. http://mek.oszk.hu/05400/05440/pdf/szathmary_gabonapalinkak.pdf. Általános Szeszipari Közlöny, 1930. No. 17–18. pp. 2–3., No. 19. pp. 2–3.
- ↑ Годинка, Антоній (2006). Капраль, Михаил. ed (PDF). Як нашѣ духовникы проживали… (Русинські тексты II.). Нїредьгаза: Катедра украинської и русинської філолоґії Нїредьгазької Висшої Школы. б. 35. ISBN 963-7336-57-5. https://www.academia.edu/4422065/Годинка_Антоній_Як_нашê_духовникы_проживали_Русинські_тексты_ІІ_Hodinka_Antal_Hogyan_éltek_papjaink_Ruszin_nyelvű_szövegek_II_Nyíregyháza_2006_166_old.