Ню Йорк (місто)

Ню Йорк

місто

Ню Йорк
New York
прапор Нью-Йорка
Основны інформації
На честь	Яків II
Призвіско	Big Apple, The City That Never Sleeps
40°42'46"N, 74°0'22"W
Країна	США
Админединка	Ню Йорк (штат) (Штаты США)
Админцентр для	США
Засноване	1624
Жытелїв	8 804 190
Розлога	1213,369839 Квадратный кілометер
Поштовы індексы	10000–10499, 11004–11005, 11100–11499, 11600–11699
Телефонный код	212, 347, 646, 718, 917, 929
Клімат	вологий субтропічний клімат (Cfa)
Надморьска вышка	25 метер
Географично	Нью-Йоркська агломерація
Водный обєкт	Гудзон, Іст-Ривер, Бронкс, Гарлем, Лонг-Айленд, Атлантічный океан, Аппер-Ню-Йорк-Бей, Ловер-Нью-Йорк-Бей
Подїл	Мангеттен, Бруклін, Квінз, Бронкс, Стетен-Айленд
Назва жытелїв	New Yorker, newyorkesi, newyorchesi, New York-i, Newyorčan, ნიუ-იორკელი, neoyorquino, nova-iorquino, novaiorquesa, novaiorquès, Novjorkano, New-Yorkais, New-Yorkaise, nowojorczyk, nowojorczanka, Њујорчанин, Њујорчанка, Newyorčanka, New Yorker, New Yorkerin, New-yorkaise, New-yorkais, New Yorker, নিউইয়র্ক, Newyorčan, Newyorčanka, Neoiorquino, Neoiorquina
Братьскы міста	Будапешть, Єрусалим, Йоганнесбург, Кагіра, Лондон, Мадрід, Пекінґ, Санто-Домінго, Токіо, Бразиліа, Бурос, Осло, Алжир, Джакарта, Тель-Авів, Калі, Шанґгай, Марракеш, Соул, Ла-Пас, Тирговіште, Дубай, Мексіко Сіті, Рим
Історія	Історія Нью-Йорка, timeline of New York City
Містьскый уряд
Вебова сторінка	https://www.nyc.gov/main
Пріматор	мер Нью-Йорка

Ню Йорк (офіціално The City of New York) є найлюднатїше місто Споєных штатів і ёго метрополітна область належыть ку найлюднатїшым на світї. Місто было заложене Голандянами в роцї 1625 і од року 1790 є найвекшым містом Споєных штатів. Ню Йорк быв тыж першым головным містом Споєных штатів по приятю конштітуції. В сучасности є єдным із світовых центер обходу і фінанчницьтва. Ню Йорк мать тыж цілосвітовый вплив в области медій, політікы, едукації, забавы, уменя, моды і рекламы. Є огниском міджінародных одношінь і діпломації, бо ся ту находить резіденція Орґанізації споєных націй.

Історія

Головна статя: Історія Ню Йорк

Італіьскый мореплавець Джованні да Верраццано (1485—1528) досяг затокы Нью-Йорк 1524 року, Генрі Гудзон дослїджовав єй 1609 року. Мѣсто засноване як торговельна факторія 1614 року голландцями. 1624 року голландцї заснували поселїня Мангеттен, від 1626 року — фортеця Новий Амстердам, центер голландской колонії Новы Нидерланды. 1664 року єй захватили англїчанѣ, котры не стрітили опору з боку губернатора Стаувесанта, послѣ чого мѣсто было перейменовано в Нью-Йорк (Шаблона:Langx) на честь ініціатора захвату — герцога Йоркського.

Статую англійського короля Георга III демонтують у 1776 році.

9-й У юли 1776 року помічник Джорджа Вашингтона прочитав Декларацію независлости Споєных Штатів своїм військам і громадянам Ню Йорка, котры потім вирушили в Боулінг-Грін, де стояла статуя короля Георга III. Потім вони прив'язали мотузкы до статуї, зірвали єй з основы і відвезли останкы в Лічфілд, штат Коннектикут, де більша часть свинцю статуї была перетворена на 42 000 мускетів для континенталной армії. У процесѣ было зрубано навершя на верхівках огорожѣ, побудованої по периметру Боулінг-Грін для защиты статуї, що зображує королівський символ корони. Паркан стоїть і донині, а на мѣсцѣ колишніх навершів короны збереглися нерівні сліди від зарубок. Під час войны за независлость у 1776—1784 англійскі війська окупували Нью-Йорк. У період 1785—1789 років він быв першов столицею США. Від кінця XVIII століття — важный порт і осередок торговлї, промыслу, фінансів, політичного та културного жытя страны. П'ять округів об'єднали 1898 року, і мѣсто зайняло свій теперішнїй територіалный розсяг.

Сучасність

1980-тї рокы были періодом помірного зростаня, що змінився великым бумом 1990-х років. Пом'якшення расовой напружености, значне падіня рівня злочинности, зростаня імміграції оновили мѣсто, і населѣня Нью-Йорка вперше в його історії перевищило 8 міліонів осіб. Наприкінцѣ 1990-х мѣсто одержало много переваг від успіхів індустрії фінансового сервісу в період буму «доткомів». Це стало одным з чинників зростаня цін на нерухомість у місті.

Вид на горизонт з Квінзу та Всесвітній торговий центр, 1997 рік

Терористичні акты 11 вересня 2001 року торкнулися і столиці США, міста Вашингтон, але Нью-Йорк постраждав найбѣльше внаслідок атак на Всесвітній торговий центр і щільний їдкий дым, який продовжував підніматися від його руїн впродовж декількох місяців після падіння «Веж-Близнюків» та пожежі. Попри це, розчищення епіцентру выбуху завершили швидше, ніж планувалося, і відтоді мѣсто высунуло новы планы для зруйнованої теріторії. Всесвітній торговий центр 1, який побудували на мѣсцѣ Всесвітнього торгового центру, також знаный як Вежа Свободы, став одным з найвыщих хмарочосів у свѣтѣ (1776 футів або 532,8 м).