Мянма
Републіка Мянмарьскый союз ပြည်ထောင်စု သမ္မတ မြန်မာနိုင်ငံတော် |
|||||
---|---|---|---|---|---|
Головный город | Нейпїдо 19°45′N 96°6′E / 19.750°N 96.100°E | ||||
Майбулшый город | Янґон | ||||
Офіціалні языкы | бурмськый | ||||
Форма влады | |||||
- | президент | Він Мїн | |||
- | державна канцеларька | Аун Сган Су Тсі | |||
Територія | |||||
- | вєдно | 676 578 км2 (39.) | |||
- | водної поверьхности, % | 3,06 | |||
Обывательство | |||||
- | перепис 2017 | 53 582 855 (26.) | |||
- | густота | 76 км2 (125.) | |||
ГВР (ВВП) | шацованя 2019. року | ||||
- | вєдно | 355 міліардув доларув США | |||
- | на єдного жителя | $6 707 | |||
ІЛР (2018) | 0,584 (середній) | ||||
Валута | Кят (MMK ) |
||||
Часова зона | UTC+6:30 | ||||
Інтернет-домен | .mm | ||||
Телефонный код | +95 |
Мянма (бурм. မြန်မာ, [mjəmà], до 1989 Бурма), офіціално Републіка Мянмарьскый союз (ပြည်ထောင်စု သမ္မတ မြန်မာနိုင်ငံတော်) — країна в Юговыходній Азії. Гранічіть з Банґладешом і Індійёв на северозападї, Китайом на северовыходї, Лаосом и Таїландом на юговыходї; на юзі выходить на Андаманьскоє море і Бенґальскый залив. Занимат 10. місто в Азії подля площі. Населїня числит приблизно 54 міліоны (2017). Головне місто є Нейпїдо, майбулшый город є Янґон. Член АСЕАН (Асоціації держав Юговыходной Азії) уд 1997. рока.
Історія державности в Мянмі ся зачинат уд городськых держав Пю в горішнюй и царьств Мон в долушнюй части Мянмы. Ціла Мянма была зъєдинена в 1050-х роках из заоснованьом Паґанського царьства. У сесю добу домінантноє положеня придобыли бурмськый язык и култура тай будгізм школы тгеравада. Паґанськоє царьство ся розпало позад монґолської навалы. Мянма была назад изъєдинена в XVI. сторучу імперійов династії Таунґу, майбулшов у історії Юго-Восточної Азії. Сперед приходом брітанцюв в XIX. сторучу в Мянмі владарила династія Конбаун. По анґло-бурмськым войнам ся Мянма стала колонійов Брітанії. Независимусть дустала пак у році 1948. По перевороту 1962. рока настала воєнська діктатура.
Скоро по независимости ся зачала гражданська война межи державными силами и дакотрыми из многых етнічных ґруп країны, котра иде дотеперь уже булш ги 70 рокув. Воєнська хунта ся офіційно розформовала в 2011. році, айбо войсько щи ныні має велику політічну роль. Сеся и другі зміны зліпшили межинародні удношеня, айбо убстала ся крітика етнореліґійної сітуації в країні.
Мянма богата на жад, коштувноє каміня, ропу, природный ґаз и другі мінералні ресурс и має потенціал хоснованя сонячної енерґії. Проблемов є высока економічна нерувнусть. Подля Індекса людського розвитя Мянма ся находит на 145. місті в світі из 188 (2018).
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Myanmar на анґліцькій Вікіпедії.
|