Моло

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комбиноване пристанне моло на Дунаю
Моло в Триестѣ, Италия
Моло на озерѣ Мапурика, Новый Зеланд

Моло — гидротехнична ставба на морю, рѣцѣ або озерѣ, назначена про приставаня лодьох, човнох и/або охрану акватории.

Етимология[едітовати | едітовати жрідло]

Слово моло перебране з италианского языка (molo).[1]

Опис[едітовати | едітовати жрідло]

Мола пристанны ставлять ся там, де при берегу вода мѣлка, и лодѣ про то можуть пристати лем в оддалѣню, на оддаленом концю пристанного мола мать быти достаточна глубку воды, потребна про найвекшы лодѣ, плавлючы в одповѣдной акватории. Пристанны мола можуть быти певны (выставены на днѣ), плавлючы, або комбинованы.

Мола охранны мусять мати конштруктивну певность, достаточну на охрану од найвекшых прогнозованых прибойох, габовитости, леда и вѣтра. Охранны мола застачують спокойну воду в храненой акватории и вгодны можности про пристаня, выладованя и наладованя товара, насѣданя и высѣданя путуючых.

Интересны факты[едітовати | едітовати жрідло]

При ставбѣ мола хоснують каменѣ штонайвекшого розмѣра: в Ню Йорку хосновали квадры вагов 100 тонн, в Дублинѣ — аж 350 тонн, высота мола сягать 1,5–2 метры над найвысшым уровнем воды. Довжка мола може сягати километры. В Шербургу моло мать довжку 3712 м.[1] 6. октобра 1989 в мексицком Прогресо отворили моло про приставаня найвекшых крузерох (вылетных океанскых лодьох), што мать довжку 6,5 км.[2]

Жерела[едітовати | едітовати жрідло]

  • Ottův slovník naučný: illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. 17 . Median – Navarrete. V Praze, vyd. J. Otto. 1901. Cc. 530-531.

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему: