Перейти до вмісту

Малый Березный

Матеріал з Вікіпедія
Верзія од 15:06, 18 авґуста 2022; Cyberpower678 (діскусія | приспівкы) (Едітованя хоснователя „InternetArchiveBot“ (діскузія) вернуты до минулого ставу, котрого автором є „Igor Kercsa“)
Село в Украинѣ
Малый Березный
укр. Малий Березний
Главна улиця села
Застава
Давны назвы Kisberezna, 1398
Еврорегион Карпаты
Область Закарпатска
Район Великоберезнянскый
Сельска рада Малоберезнянска
Координаты 48°51′51″ с. ш. 22°26′34″ в. д. / 48.864167° с. ш. 22.442778° в. д. (G) (O) (Я)
Розлога 5,4218 км²
Надморска вышка 193 м
Обывательство 1 597 особ (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380 3135
Поштовый индекс 89040
КОАТУУ 2120883601
Официалный сайт [1] укр.

Малы́й Бере́зный, укр. Ма́лий Березни́йсело в Украинѣ, в Закарпатской области, Великоберезнянском районѣ, оддалене о 4 км од районного центра.[1]

В околици села лежить граничный переход до Словакии (Убля). Желѣзнична заставка на линии СамборЧоп Львовской желѣзницѣ.[2]

Сельска рада

Село Малый Березный е центром Малоберезнянской сельской рады, до котрой входять тыж села Мирча и Завосина.[1]

Малоберезнянска сельска рада
89040 Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н, с. Малий Березний, вул. Центральна, буд. 60 укр.
Час роботы: пн-пт 9:00-18:00
Телефон: (380 3135) 31-3-23
Голова рады/староста села: Мицода Иван Иванович

История

Монастырь чину Святого Василия Великого
Исторична печатка
Мадярска доба
Село Kisberezna упомянуте в историчных документах од року 1398 въедно з сосѣдным Nagyberezna, днешным районным центром, и суть то двѣ найстаршы осады района.[3]
В року 1910 в селѣ бывали 1006 особ, з них были 798 — Русины, 116 — Нѣмцѣ, 85 — Мадяре; подля вѣровызнаня: 787 — грекокатолици, 123 — израелиты, 79 — римокатолици.[4]
Чехословацка доба
В року 1930 село мало 1036 обывательох, а 850 были Русины, 102 — Евреи, 43 — Чехы и Словаци, 3 — Нѣмцѣ, 5 — иншых народностей, 33 — чужоземцѣ. Грекокатолицка громада мала 853 вѣрникох, муровану церковь Св. Петра и Павла з року 1789 и монастырь ЧСВВ з церквов Св. Тройцѣ з року 1742. В селѣ была четырикласна русинска школа и еден клас чешской школы, поштовый уряд и желѣзнична штация.[5]
Украинска доба
Свою украинско-совѣтску историю село зачало писати 27. октобра 1944, коли было ослободжене од нѣмецко-мадярскых фашистох.[1]

Жерела

  • Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. ISBN 978-966-671-374-5
  • Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969.
  • A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X

Одказы

  • Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [2]
  • Заставка М. Березный [3]
  • Мапа высот в околици [4]
  • Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [5]
  • Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [6]

Референции

  1. 1,0 1,1 1,2 Тронько П. и др. (ред.), с. 200.
  2. Заставка М. Березный
  3. Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból, с. 174.
  4. A történelmi Magyarország...
  5. Достал Я., с. 54.