Лемківскый язык
- Веце інформації о тій сторінцї найдете на російскій Вікіпедії: Лемковский язык
Лемківскый діалект русиньского языка або ле́мківскый язы́к (сінонім русиньскый язык) — назва выходославяньского языка. Традічно ся хоснує за материньскый язык Лемків на Лемковинї котры ту жыють. Хоць векшына людей поважають го за русиньскый діалект (а в Українї за україньскый діалект). Якбы ся прияли єй статус самостатного языка, лемківскый язык бы ся могла поважовати за найзападнїшым выходославяньскым языком. Окрем нёго ся самостатного языка стала ай паноньскый-русиньскый язык во сербскій Войводинї.
Сполуавторы ґраматікы — Генрик Фонтаньскый, Мирослава Хомяк.
Лексіка
[едітовати | едітовати жрідло]В лемківскім, як ай в некотрых русиньскых ідіомах, суть зазначены мадярьскы перебраня, з котрых некотры суть знаме ай в польскых і словеньскых діалектах: ґазда «господарь», валал «село».
Жерїла і одказы
[едітовати | едітовати жрідло]
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.