Лабанц
Лáбанц, мад. labanc / labancz, нѣм. Labanz / Labantz — высмѣшна назывка габсбургского вояка з добы ребелии Текелия (1672−1685) и Раковция (1703–1711). Вояци противной стороны ся называли куруцами.[1][2]
История
[едітовати | едітовати жрідло]Меджи подкарпатскыма Русинами призвиско Лабанц зафиксоване уж од року 1755.[2]
В очах куруцох назывка «лабанц» была синонимом непатриотичного и презреного чоловѣка. Так называли не лем габсбургскых воякох, але и цивилных Мадярох, котры их подтримовали.[1]
Етимология
[едітовати | едітовати жрідло]Подля популарной верзии «людовой етимологии» высмѣшна назывка "labanc" взникла зоз кус перекрученого нѣмецкого "lauf, Hans!" ("утѣкай, Гансе!").[1] Але фаховый выкладовый словник тоту верзию поважуе за хыбну.[3]
Напротив, приятельнов верзиов може быти походжѣня од людового слова "lafanc", што означуе ломпавого бездѣлника, лотра.[1][3]
См. тыж
[едітовати | едітовати жрідло]Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Labanc. Révai nagy lexikona. 12. köt.. Budapest: Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság. 1915. p. 397. мад.
- Labanc. Tudományos és Köznyelvi Szavak Magyar Értelmező Szótára. https://meszotar.hu/keres-labanc. [перевірено 2021-11-16]. мад.
- Чучка П. П. (2005). Лáбанц. Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник. Львів: Світ. p. 322. ISBN 966-603-279-1. укр.