Куляшне

Куля́шне (пол. Kulaszne) (укр. Куляшне) — село у ґміні Команьча, повіт Сянок, Пудкарпатьскоє воєводство, Польско, котроє до акції Вісла было лемкӯвськоє.

село в Польщі Куляшне

49°25'59,9"N, 22°10'0,1"E Держава Польско Админединка Ґміна Команча • Саноцькый повіт Население Часова зона UTC+1:00, UTC+2:00 Почтовый индекс 38-542 GeoNames:767070;

Ґеоґрафія

Село находить ся на ріці Ослава.

Назва

У ходови кампанії полонізації назв у 1977—1981 роках село называли Мєндзиґуже (пол. Międzygórze).

Топоніміка

На думку польского археолоґа и історика Володимира Антонієвича назва села происходить уд албаньского слова kulloše, што означать пасовище.

Історія

Село первый раз ся споминать у 1538 роціч товды же и покріпаченр. До 1772 року село входило у состав Сяноцькой земли Руського воєводства, Речи Посполитой. За податковым реґістром 1565 року у селі было 16 кмітӯв на 8 и 1/2 ланах из численными податками и повинностями.

Из 1772 до 1918 року у — Ліському, а скоро у Сяноцькому повітах Кралёвства Ґаліції и Лодомерії Австро-Мадярщины.

У 1785 році у Куляшному жило 235 особ.

У 1905 році Вернер Ліпа въедно из другым чолвіком занимав 180 га земли у Куляшному.

У 1912 році у селі построєно деривляну цирьков ст. Михаила.

У 1918—1919 роках село въедно из ищи 33 селами входило у состав Републікы Команьча. Дале село входило у Сяноцькый повіт Львӯвського воєводства.

У 1939 році у селі было у основі русиньскоє (лемкӯвськоє) обывательство: из 650 жытелю̄в села — 620 русинӯв (лемкы), 10 полякӯв и 20 жидӯв.

До депортації лемкӯв у 1945 році у СССР тай депортації у 1947 році у рамках акції Вісла у селі была греко-католицька цирьков парафії Щавне Лупковського деканата.

Половину русинӯв у 1944—1946 роках было уселено до УССР. Пуд час операції «Вісла» 28.04-10.05.1947 депортованы усі (307 особ). Иппен туй у полёви миже ріков и коліями пиля станції Куляшне было учиненоє ґетто про русинӯв. У нёму просто неба пуд дощами и студінёв днями и ночами чекали погрузкы у ваґоны зогнані Польськым вӯйськом жытелі близшых сіл. Удтӯть 29 апріля 1947 року удправлено на Вернуты земли. На зачаткови 1960-ых рокӯв пару дистякӯв бывшых жытелю̄в, русинӯв наново поселили ся у селі.

У 1975—1998 роках село принадлежало до Кросненьского воєводства.

Реліґія

У Куляшному была греко-католицька цирьков ст. Арханґела Михаила, яка уходида у состав Сяноцького деканата Перемышльской єпархії. Принадлежала до парафії у Щавному. Запалена у 1974 році. Уціліла мурована дзвӯниця.

У 1962 році недалеко уд міста, де колись быв старый храм, было построєно нову муровану греко-католицьку цирьков св. Архистратиґа Михаила. Поблизь находить ся старый тиметӯв.

Из 1947 року у селі є римокатолицькый костел из парафіёі у Букӯвсько.

Фамілії

Згідно записів у XIX сторояови у Куляшному жили особы из фаміліями: Баранецькый, Барвицькый, Барнечка, Бернецькый, Биник, Біда, Вах, Гринчишин, Гузельс, Гузік, Дембицькый, Дембука, Дзюбак, Дороцяк, Дяк, Єремко, Жимськый, Інкула, Качмар, Кіцак, Крепіч, Кролик, Кукулка, Купер, Курпа, Малиняк, Марко, Мафко, Мельник, Михалишин, Мищишин, Нич, Очич, Процько, Сейка, Секелик, Семен, Сидор, Собко, Стапай, Сташицькый, Стройный, Тейка, Терек, Трояновськый, Урбан, Халупняк, Хвостяк, Хомчак, Хрін, Цюра, Шимока, Шимськый, Шумськый, Фейко, Фенё, Юренко, Юрковська, Яценко.

Знамі Родаци

• похороненый туй Анджей Васіельєвскі (1949—1995) — польскый різьбярь, малярь и поет.

Обывательство

У селі на 2011 рӯк живе 191 чилядник.

Иппен позерайте

• Команьча
• Репедь
• Щавне
• Туриньске
• Републіка Команьча

Удкликованя

• Стаття Kulaszne у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том IV (Kęs — Kutno) з 1883 року
• Стаття Kulaszne у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XV, ч. 2 (Januszpol — Wola Justowska) з 1902 року