Концентракы Кременчука
Концентракы Кременчука — ґрупа концентракӯв на удержаня воєннопленных на території Кременчука пуд час Другої світової во̄йны. Вшытко на території вароша за час во̄йны было 5 концентракӯв.(за инными даными 6).
Єден шталаг, ге го называли німці, № 346-А, занимав територію уд Челленой горкы до меморіала «Вічно Живым». Другый, № 346-В, находився на місті воєнной части, што у районови остановкы «Ул. Вадима Бойка». Менші концентракы были на території Придніпровського парка, завода «Кредмаш», и иппен у хыжах желізничного технікума и нынішнёї музичної школы. Жидӯвськоє ґетто розмістили у районови парку Мира
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]
По захватови Кременчука 9. септембра 1941 німцями у нагорнӯв части по приказу командованя тылового района ґрупы армії «Юг» началося поспішноє облажіня концентракӯв на удержаня воєннопленных , які были захвачены при окружіню двох советьскых армійскых уґруповань у авґустови 1941 року пуд Уманёв. Особно давав приказы ид розміщенёви воєннопленых при пятёх концентраках на переміщеных особ и фурташного удержаня у Хоролови, Кременчукови, Олександрії и Новоукрайинці началник тылового района ґенерал фон Рок.
Єден концентрак Шталаг № 346-А было покладено на території казарм бывшого 12-го батальёна (ныні вайнові склады близ Меморіала «Вічно живым»), другый Шталаг № 346-В — на території 7-ої батареї (у наш час — місто діслокації ракетной бригады).
По вшыткому периметру лаґеры были обнесены у пару рядӯв колючым друтом, по углах и у великых прогонох облажены башнями на вооружену охрану. Єдночасно у них мож было удержовати поверх 20 тысяч чоловік. Позад того, же казармы не вміщували вшыткых, векшына воєннопленных цілый динь были без стріхы над головов, на території, розбитӯв на 20 блокӯв, у свою очерідь иппен обнесеных колючым друтом.
Ищи єден концентрак у Кременчукови німці обладили на території дзеркалной фабрикы, де удержовалося до 1,5 тысяч людий, котрых хосновали на стройці деревляного моста через Дніпро, автомаґістралі Кременчук-Олександрія.
Новоє поповніня ид лаґерови одбыло ся по окружіню и розгрому чотырёх армійськых ґруп Юго-Западного фронта Советьскых вӯйськ у районови Лубен—Лохвиці, кой у септемброви 1941 року у плен попали пару сотен тысяч солдат и командирӯв Челленой Армады. На зачатку окто̄вбра пересыльный лаґер на воєннопленных Дулаг-160, шчо розміщався у Хоролови быв переполненый, того німицькоє командованя приказало перевести дараб пленных у другі вароші, у тому числі и у Кременчук. У первӯв половині окто̄вбра перва 20-тысячна маршова колона рушила у Кременчук.
По приказови фон Рока их конвоёвали піхотинці 24-ой дивізії, котрыв командовав ґенерал фон Теттов.
Общоє число воєннопленных, шчо удержовалося у чотырёх уж упомненых лаґерах была на 20. децембра 1941 року 52 513 чоловік. 13. януара 1942 року их число уменшилося уже до 46 371 чоловіка. У майвеликӯм — Кременчуцькӯм шталазови № 346, на кӯниць 1941 року пребывало 22776 воєннопленных, а число умерлых у сириднёму за динь ставало у ню̄м 50 людий, т.є 82% на рӯк.
Проведены уж по взятю Кременчука розкопкы братьскых могыл указали, што за період из 9. септембра 1941 р. по 29. септембра 1943 на території концентракӯв было зничтожено поверх 60 тысяч воєннопленных и поверх 37 тысяч чоловік горожан Полтавской, Черкаськой, Кіровоградьской и инных областий. У німицькоє рабство за період окупації было зобрано до 10 000 жытелю̄в, у основі молодых.
У резултаті зничтожіня и изгнаня части обывательства у Німицько из 115 тыс. довоєнного обывательство Кременчука лишилося на момент ослобождіня вароша советьскыв катунов вшытко 18 тысяч людий
Управа
[едітовати | едітовати жрідло]- началник лаґера воєннопленных майор Цолін
- комендант лаґера Зайтел
- заступник началника лаґера майор Рутлов
- главный дохтор Орланд
- Дохто̄ры: Шул, Кебрӯк
- завідувущый продоволственной части фелдфебел Радіус.
Захраненя умершых у концентраках
[едітовати | едітовати жрідло]_-_02.jpg)
30 тысяч людий захранено у районови стадіона «Політехнік», пиля території бывшого шталага № 346 А. Там были уявлены 11 ям-могыл; 20 тысяч чоловік (из них 5 тысяч — воєннопленні, инні — горожани) захранено на території Піщаної горы, за мнясокобінатом. Уявлено 36 ям-могыл; 12 тысяч людиц захранено на території нынішнёго Кременчуцького артилерійського полка (воєнна часть у районови остановкы «Ул. В. Бойко»), де давно быв шталаг 346 В. Уявлено 5 ям-могыл; 6 тысяч людий захранено на місті жидӯвського ґетто — район ул. Кийӯвськоц; розстрілёвали людий и у районови Піщаного каръера, на островах Дынька и Зеленому.
Честованя памняти
[едітовати | едітовати жрідло]На місті, де быв майвеликый з концентрак вароша 28 септембра 1973 року удкрыто меморіал у Кременчуці[1]
На території, де у рокы німецькой окупації было розстріляно поверх 20 тысяч мирных жытелю̄в у 1983 році было сотворено парк Мира.[2]
Тыж. смоть
[едітовати | едітовати жрідло]Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Історичний шлях Кременчука. Хроніки міста. Archived from the original on 24 липня 2013. https://web.archive.org/web/20130724182459/http://frgk.com.ua/Page3.html. [перевірено 19 січня 2012].
- ↑ Парк Миру — місцина з родзинкою. Archived from the original on 25 травня 2019. https://web.archive.org/web/20190525075229/https://kg.ua/spetsproekty/park-miru-miscina-z-rodzinkoyu. [перевірено 14 лютого 2020].
Жрідло
[едітовати | едітовати жрідло]- Кременчуку — 435 років. Матеріали науково-практичної конференції / За ред. Лушакової А. М., Якименка М. А. — Кременчук: ПП Щербатих, 2006. — 192 с.