Килограм

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реплика еталона килограма, Cité des Sciences et de l’Industrie, Париж, Франция

Килограм (бесѣдно кило) — закладна единка масы в системѣ мѣр SI, означѣня котрой kg. Килограм ровный масѣ 1 дм³ хемично чистой воды при теплотѣ ей найвекшой густоты (3,98°C). Подля системы SI килограм дефинованый яко маса межинародного прототипа килограма, храненого в Межинародном урядѣ про мѣры и вагы в Севр, (Франция).[1]

Назва одведена з лат. grámma, з доданьом префикса системы SI kilo. Напрѣк тому, же единка килограм уже обсягуе префикс, она принята яко закладна; напротив грам ся поважуе за одведену, хоть всѣ множены единкы префиксують ся од грама. В системѣ SI то е уникатный припад.

Одведены единкы масы в системѣ мѣр SI[едітовати | едітовати жрідло]

Назва Означѣня В g В kg
pikogram pg 10−12 10−15
nanogram ng 10−9 10−12
mikrogram µg 10−6 10−9
miligram mg 10−3 10−6
centigram cg 10−2 10−5
decigram dg 10−1 10−4
gram g 1 10−3
dekagram (деко) dag 101 10−2
hektogram hg 102 10−1
kilogram (кило) kg 103 1
megagram (тона) Mg 106 103
gigagram Gg 109 106
teragram Tg 1012 109

Центнер (100 kg) не входить в число единок межинародной системы мѣр SI. Межинародна организация законодарной метрологии (OIML) во своих рекомендациях однесла центнер ку тым единкам мѣры, «котры мають быти вылучены из хоснованя чимскорше там, де ся хоснують нынѣ, и котры не мають ся завести там, де ся не хоснують»[2].

Проблемы з прототипом[едітовати | едітовати жрідло]

Межинародный прототип, з котрого были зготовлены 80 "националных" реплик, хранить ся од року 1889 и кажды 40 рокы, подля конвенции, репликы мають быти овѣрены з прототипом. З неясных причин межинародный прототип за 100 рокы стратив 50 микрограм. Суть еще иншы проблемы: прототип може быти утраченый або ошкодженый. З той причины учены пропонують новы дефиницию килограма,напримѣр, через Авогадрову конштанту.

Жерела[едітовати | едітовати жрідло]

  • Прохоров А.М. (гл. ред.) Физическая энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1988. Т. 2, с. 350.

Референции[едітовати | едітовати жрідло]