Квантова механіка

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Образчік удавать густоты правдоподовности одповідаючі вовновій функції електрона в атомі гелія з конечнов енерґіов (долов ся звышує: ' n ' = 1, 2, 3, ...) і момент імпулза (рівно ся звышує: ' s, ' p, ' d,...). Світлїшы области одповідають высшій густотї правдоподобности міряня пологы. Вовновы функції як тоты суть порівнательны зо звуковыма вібраціями в класічній фізіцї. Момент імпулза і енерґії суть квантованы, і зато суть діскретны. Зато є образ тот самый як про резонанчну фреквенцію в акустіцї).

Квантова механіка є піля квантовой теорії поля частёв квантовой теорії, што є основна фізікална теорія, котра зобщіла і росшырила класічну механіку, передовшыткым на атомовій і субатомовій уровни. Од класічной механікы ся одрізнять передовшыткым пописом статуса фізікалных обєктів. Статус мікрочастицї в квантовій механіцї не є пописаный їх пологов а імпулзом, як є тому в класічній механіцї, але вовновов фунцкіов, обдобно як є поступна електромаґнетічна вовна пописана гармонічнов функціёв. За точно дефінованых вонкашнїх условій пак годен за помочі квантовой механікы выраховати з Шредінґеровой формулы вовнову функцію в хоцьякім часовім моментї.

Вовнова формула пописує де Броґліову вовну частицї і квадрат абсолутной годноты вовновой функції давать густоту правдоподобности находжіня ся мікрочастицї. Простїше годен тото повісти, же дана частиця ся находить в часї t на місцї уданім коордінатами x, y, z з істов правдоподобностёв.

Головным рісом квантовой механікы є правдоподобностный попис.[1][2][3][4][5] Далшым тіпічным рісом є тзв. квантованя, діскретность і неспоїтость дакотрых величін, котры в класічній механіцї бывають споїты. Рісом квантовой механікы є тыж екзістенція величін і явів, якы не мають на уровни класічной механікы пряму аналоґію: напр. спін частиць, провязаность (заплечіня) ставів, релація неясности, ітп.

Референції[едіт.]

  1. JAMMER, Max, The Conceptual Development of Quantum Mechanics. New York: McGraw-Hill, 1966.
  2. FEYNMAN Richard Philip, Leighton, Sands: Феінмановы передачі з фізікы. 3 дїл ISBN 80-7200-421-2.
  3. DIRAC, Pual Adrien Maurice, The Principles of Quantum Mechanics. Oxford Univ. Press, Oxford, 1958.
  4. LANDAU, Lev Davidovič, LIFŠIC, Jevgenij Michailovič, Kvantovaja mechanika - Nerelativističeskaja těorija. Kurs těoretičeskoj fyziky, Tom 3, Moskva : Nauka, 1974.
  5. BORN, Max, Nobel Price Lecture. http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1954/born-lecture.pdf

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.