Карате

Матеріал з Вікіпедія

Карате (японьскы: 空手道; Карате-до), є японьске боёве уменя.

Історія[едітовати | едітовати жрідло]

Вшыткы азійскы боёвы уменя суть узко звязаны з выходныма філозофіями, особісто з будгізмом. Будгізм выник в Індії, поступно ся росшырив до цїлой Азії і в тім сторочу міцно овпливнив і філозофічне змышляня западного світа. Індія у тім часї выла остро кастовно подїлена. Як к єднотливым высшыма кастам належали різны прівілеґія, належали к ним ай повинности. Міджі найвызначнїшы з них належало і штудіум боёвых технік і філозофічных дісціплін. Так ся удїяло, же Бодгідгарма (третя дїтина короля Суґандгы) была цвічена в уменю голыма руками (Вайрамушті) і тыж быв монахом Прайнатаров вченый і у будгізми. Прайнатара давав найвекшу вагу на медітачны цвічіня, котры были часто дуже тяжкы і унавны.

Кітай[едітовати | едітовати жрідло]

Даколи коло року 520 (споминать ся і 524 або 527) пришов Бодгідгарма уж як скоро шістьдесятьрочный хлоп до Кітаї. Історічны жрідла ся не згодують, ці там дішов по морю або через горы. Правда але є, же в храмовім комплексі Шаолін започав учіти своє понятя будгізму. Жебы ёго ученици лїпше біровали тяжкы медітачны технікы, створив про монахів проґрам цвічіня на звышованя фізічной кондіції основаный на уж спомянутім уменю голыма руками. Треба підчаркнути, же тоты цвічіня не были становлены на выцвічіня монахів на боёвників, але зато, жебы ёго ученици усвідомили собі функчность єднотливых частей свого тїла і тым клали основу про опанованя медітачных технік.

Канджі про карате-до

Занедовго по Бодгідармовой смерти але в Кітаї настали тяжкы часы. Была война і не обходила і монастырь. Монахы были змушованы ся боронити і прото были учены фізічны цвічіня вгодны - шак з боёвого штілу походили. Монастырь ся успішно уборонив і поступом часу боёвы уменя розвивав дале. Даякый час докінце і цісарь посылала на выцвік дакотрых своїй елітных вояків.

Окінава[едітовати | едітовати жрідло]

Властна сорта неозброєного боя выникла тыж на Окінаві, што є єден з островів Ръюкю. Тамтешнїй пановник (даімё) заказав простым людям носити і хосновати хоцьякы збранї. Взглядом к атакам бандітів і крутости панів, были жытелї Окінавы змушены розвивати техніку боя голыма руками. Тоту техніку назвали Те (рука). Дякуючі бізнісовому споїню з Кітаёв ся окінавське Те дістало під вплив Кемпо (Кемпо загорнює кітайскы боёвы уменя) і розвинуло ся в різны самостатны штілы.

Японія[едітовати | едітовати жрідло]

Тото боёве уменя ся дякуючі свому кітайскому походжіню называло спочатку „кітайска рука“. То было і оріґіналне значіня сімболів, котрыма ся карате в Японії означовало. Модерный майстер того уменя Ґічін Фунакоші, котрый вмер в році 1957 во віку 88 лїт, змінив сімболы так, же дословно значіли „порожня рука“. Фунакоші але зволив тоты сімболы і про їх значіня у зенбудгістічній філозофії: „стати ся порожнїм“. Про майстра было карате боёвым уменём, але было і середком творїня характера. Написав: „Як блищачій поверьх зеркала одбивать вшытко, што перед ним, і як ся тихов долинов несе і слабый звук, так собі мусить каждый ученик карате выпорожнити з своёй мыслї еґоізм і попсутость при намазї вгоднї реаґовати на хоцьшто, з чім ся може стрїтити. Тото є значіня кара, або „порожнїй“, в карате“.

Карате было першыраз указане японскій публіцї в роцї 1922, коли Фунакоші, котрый быв професором на окінавскій высокій педаґоґічній школї, быв закликаный, жебы учів і указовав приклады традічных боёвых умень, під охранов міністерства школства. Ёго приклады так запособили на позерачів і слухачів, же зістав учіти в Токію.

Задача карате в модерній добі є многосторонна. Як практічный середок себеобраны ся шыроко вчіє в пріватных клубох. У Японії є частёв тренінґового проґраму про жандарїв і членів озброєных сил.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.