Звізда

Матеріал з Вікіпедії
Перейти до: навіґація, Найти
Перерїз звіздов тіпу червеный колос

Звізда є козмічный обєкт такой вагы, же в нїм загорїла термонуклеарна реакція. Звізды мають майже кулёвову форму, в котрій ся утримує ротація.

Звізда в міфолоґії[едіт.]

Появлїня мореплавства та рільництва запрічінило збожнёваня звізд. Уже в сиву давнину люди зєдинили ґрупы звізд в созвіздя тай дали їм назвы людей, быдел, рослин і річей. Немало назв созвіздей тай звізд повязано з давноґрецьков міфолоґіов. Александрійськы вчены в 3 ст. до н. е. привели в певну сістему уявлїня антічности о созвіздях, дали їм назвы, котры ся сокотили до нашого часу. Велика Медведіця повязана з міфом о Каллістови; Візничий — кучер Еномая Міртіл. Созвіздя Дївы повязане з міфом про нещастя дївкы Ікарія або з міфом про Астрею, што охабила землю. Созвіздя Геркулеса, Гіад, Делфіна ся односять до міфа о Аріонови або Діоніса й тірреньскых розбійників, відомы созвіздя Дракона — до Ладона, якых стеріг сад Гесперид, Змієносця — до Асклепія. Кассіопея, Цефей, Персей, Андромеда — ґрупа созвіздь, повязаных з міфом про Персея та Андромеды, Корабель Арго — з міфом про арґонавтів.

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.