Перейти до вмісту

День сятого Валентіна

Матеріал з Вікіпедія
Карта Валентина, c. 1909

Динь сятого Валенти́на (так само Валентиновый динь), вать Динь всьых залюбленых — сято католицького происхоженя, якоє сяткує ся 14. фебруара в многых краинах світа. Названый в честь двох ранньохристиянськых мученику з имням Валентин — Валентин Інтерамнськый и Валентин Римськый.

Сяткуючі сесе сято дарят любимым и дорогым людям подаркы, косиці, цукры, бавкы, воздушні шарикы и особенні удкрыткы (часто в формі сердечка) з віршиком, любовными признанями вать пожеланям любови — валентинкы.

Валентинка символ праздника

[едітовати | едітовати жрідло]
Валентинкы-печеня

Валентинка — удкрытка, обычно в формі серця, котру принято дарити любимым людям у Динь сятого Валентина. Традиційный цвіт валентинкы челленый авадь розовый. Они символізуют любов и преданость.

Сама стара валентинка была найдена в єднуй из анґліцькых бібліотек [1].

Она была написана в 1477 годови. У любовному посланьови дївка просит молодого чоловіка доказати свою любов и сообщає, што она, што бы не стало ся, дубє ся для них наслїдства уд матирі.

Созданя первої «валентинкы» приписуют так само Карл (герцог Орлеанськый) герцогови Орлеанському в 1415 годови. Ун сидїв у тюрмі и такым образом, боров ся из скуков, складуючи любовнї посланя своюй жонї[2].

Май сильного розшыреня удкрыткы-«валентинкы» досягли уже в XVIII. віцї[2].

  1. Шаблона:Citeweb
  2. 2,0 2,1 Хыбна цітація: Хыба в таґу <ref>; цітації означеной epoch1 не є доданый жаден текст