Головна судетска маґістрала

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Значеня маґістралі

Головна судетска маґістрала имени Mieczysława Orłowicza (поль. Główny Szlak Sudecki imienia Mieczysława Orłowicza, "GSS") є піша турістічна маґістрала, котра переходить із Швєрадува-Здрую до Прудника през найбарже інтересны часткы Судетів.

Історія[едітовати | едітовати жрідло]

Ідея маґістралі зъявила ся на стрїтнуті Судетской комісії Польской татраньской сполочностї, котра відбулася 24. октобра 1947. Рік пізніше започали ся роботи при значені маґістралі. При прилежытости 100. выроча турістікі в Польску в 1973, Комісія гірьской турістікі Головного справованя ПТТК назвала Головну судетску маґістралу именом Мечислава Орловіча в узнаня ёго вкладу в турістіку і краєзнавство.

Перебіг[едітовати | едітовати жрідло]

Головна судетска маґістрала на мапі гір

През много років траса маґістралі зміняла ся. Теперька зачінає ся у Швєрадуві-Здрую, веде през Ізерскы горы (Высока Копа, 1126 м, Высокі Камєнь, 1058 м) до Шклярской Поремби, потім през Карконоше (Водопад Камєньчика, Вєлькі Шышак - 1509 м, Сїдло під Снєжков - 1389 м) до Карпача; далшы етапы суть Рудавы Яновицкі (Скальнік, 945 м) до Кшешува, Камняны і Чорны горы (Góry Kamienne і Góry Czarne) до Єдліны Здрую, Совині горы (Вєлька Сова, 1015 м), Стрібрный просмык (Przełęcz Srebrna), котры одокремлює їх од Бардзкых гор. Дале, през Вамбєжыце, маґістрала веде в Столовы горы та до судетских курортів: Кудова Здруй, Душнікі Здруй; дале: Орліцкы та Бистжицкы горы, водопад Вільчкі, масів Снєжнніка, горы Кровяркі, Лёндек Здруй, Златы горы до Пачкова (де цїлы рокы кінчіла ся на желїзнічной станіці) і дале през Калкув, Ґлухолазы, Опавскы горы до Прудніка[1]. Маґістрала обходить дакотры важны судетскы пункты, включаючи верьхы: Снєжка та Снєжнік.

Довжина маґістралі є асі 440 км, а час переходу - 104 годины[2].

Гірьска турістіка[едітовати | едітовати жрідло]

Маґістрала є доступна цїлый рік, хоць дакотры з їй частин можуть быти заперты в зимі крізь можливость лавин(Карконоше) і небеспечных мочарин (Столовы горы). Є велё гірьскых хат в справовані ПТТК (Польского турістічного общества). Польскы гірскы хаты суть повинны уквартелёвати каждого чоловіка, котри не є способный найти інше місце перед заходом сонца, або у припадѣ біды, хоць в прімітівный условіях.[3]

Галерія[едітовати | едітовати жрідло]

Гірскы хаты[едітовати | едітовати жрідло]

  • Гірска хата ПТТК на Стоґу Ізерськом (Schronisko PTTK Na Stogu Izerskim)
  • Гірска хата Высокый Камінь (Schronisko Wysoki Kamień)
  • Гірска хата "Камєньчік" (Schronisko „Kamieńczyk”)
  • Гірска хата ПТТК на Галі Шреніцков (Schronisko PTTK Na Hali Szrenickiej)
  • Гірска хата Шреніця (Schronisko Szrenica)
  • Гірска хата ПТТК "Под Лабском піком" (Schronisko PTTK „Pod Łabskim Szczytem”)
  • Гірска хата ПТТК "Оброджіня" (Schronisko PTTK „Odrodzenie”)
  • Гірска хата "Слезкий дім" (Schronisko „Dom Śląski”)
  • Гірска хата ПТТК "Самотня" (Schronisko PTTK „Samotnia”)
  • Гірска хата ПТТК "Стжеха Академіцка" (Schronisko PTTK „Strzecha Akademicka”)
  • Гірска хата ПТТК "Над Ломничков" (Schronisko PTTK „Nad Łomniczką”)
  • Гірска хата ПТТК "Анджеювка" (Schronisko PTTK „Andrzejówka”)
  • Гірска хата ПТТК "Зиґмунтувка" (Schronisko PTTK „Zygmuntówka”)
  • Гірска хата "Орел" (Schronisko „Orzeł”)
  • Гірска хата "Сова" (Schronisko „Sowa”)
  • Гірска хата ПТТК "Пастушка" (Schronisko PTTK „Pasterka”)
  • Гірска хата ПТТК "На Щелиньце" (Schronisko PTTK „Na Szczelińcu”)
  • Гірска хата ПТТК "Под Муфлоном" (Schronisko PTTK „Pod Muflonem”)
  • Гірска хата ПТТК "Орліця" (Schronisko PTTK „Orlica”)
  • Турбаза ПТТК "Яґодна" (Schronisko PTTK „Jagodna”)
  • Гірска хата "На Іґлічнов" (Schronisko „Na Iglicznej”)
  • Гірска хата ПТТК "На Снєжніку" (Schronisko PTTK „Na Śnieżniku”)
  • Гірска хата ПТТК "Під Копов Бискупёв" (Schronisko PTTK „Pod Kopą Biskupią”) великов

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

Бібліоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]

  • З. Ґарбачевскі: Główny Szlak Sudecki im. Mieczysława Orłowicza, Варшава 1985
  • Р. Шевчык: Szlakiem sudeckim, Варшава 2010

Посмотри ай[едітовати | едітовати жрідло]