Валерій Падяк

Валерій Падяк;
	; Увидьте фото
Чинность	дїятель културы, выдаватель, новинарь, языкознатель, универзитный учитель
Горожанство	Україна
Уроджѣня	юна 13., 1959 (66 р.); Ужгород
	VIAF:22034040; GND:1025614755; LCCN:nr95027152; NLKR/NLC:osd2014831348; GKG:/g/11j19y_tpk; ; Ту можуть быти податкы з Wikidata,; не контролованы авторами статѣ

Валерій Іванович Падяк (13. юна 1959, Ужгород, Закарпатьска область, Совєтьскый союз (днесь Україна)) є кандідат філолоґічных наук, културный дїятель Підкарпатя, выдаватель книг, новинарь, історік літературы.^[1].

Біоґрафія

Народив ся 13. юна 1959 в Ужгородї. В роках 1966–1976 В. Падяк ся учів в Ужгородьскій середнїй школї ч. 11, а пак в роках 1977–1982 на російскім оддїлїню Філолоґічной факулты Ужгородьской штатной універзіты. По скінчіню універзіты, в роках 1982–1986 быв учітелём російского языка і літературы в Ужгородьскій середнїй школї ч. 7. В роках 1986–1992 ся став редактором школьскых учебників у Закарпатьскій філії Кієвского выдавательства „Радянська школа^[d]“. В тім часї нелемже написав (у сполуавторстві) пару оріґіналных властных школьскых учебників про школы з мадярьскым языком навчаня. Ёго дізертація (1990) на тему „Русская классика в литературном процессе Закарпатской Украины (вторая пол. ХІХ – нач. ХХ веков)“ была написана під веджінём професора Василя Микитася, знамого совєтьского одборника на старшу літературу Підкарпатськой Руси.

В р. 2000 вырїшыв заложыти свою властну фірму „Видавництво Валерія Падяка“,^[2] котра выдала скоро 300 книжок. Выдавательство ся стало знамым і за граніцями Підкарпатя.

Є автором, сполуавтором а редактором веце як двох десяток моноґрафій, учебників, дїл карпаторусиньскых писателїв, в тім чіслї: „Нарис історії карпаторусинської літератури“ (Торонто, 2016), „Плаве кача по Тисині“ (Ужгород, 2017), „Історія карпаторусинського національного театру та драматургії“ (Пряшів, 2018), „А. Кралицький. Твори“ (Пряшів. 2019).^[3]

Публікації

Падяк В. И. Проблеми, здобутки та перспективи видавничої справи на Закарпатті в контексті сучасного русинського національно-культурного Відродження. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Вип. 8, 2003. — С. 165—171.
Падяк В. И. Русинськомовні видання у дзеркалі української статистики (1991—2002). Руснацький світ. Науково-популярний збірник. Т. 3, 2003. — С. 30—33.
Падяк В. И. Закарпатье (Подкарпатская Русь): проблемы и особенности функционирования русинского литературного языка в контексте национального возрождения. В: А. Д. Дуличенко, С. Густавссон (ред.). Славянские литературные микроязыки и языковые контакты Материалы международной конференции, организованной в рамках Комиссии по языковым контактам при Международном Комитете славистов. Тарту: Издательство тартуского университета, 2006. — С. 265—284.
Падяк В. И.. Языкова сітуація на Підкарпатській Руси: проблемы и перспективы // Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку — Jazyková kultúra a jazyková norma v rusínskom jazyku (Зборник рефератів із міджінародного научного семінаря Языкова култура і языкова норма в русиньскім языку, котрый ся одбыв 27. — 28. септембра 2007 на Пряшівскій універзітї в Пряшові.) / зост. Анна Плїшкова. — Пряшів: Пряшівска універзіта в Пряшові. Інштітут реґіоналных і народностных штудій. — С. 73—84. — ISBN 978-80-8068-710-6.
Падяк В. И. Русинська школа: відродження народної освіти. Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2013.
Падяк В. И. Літературный кошичок: Читанка, 2013.
Падяк В. И.. Став карпаторусинського языка в Украинi у перiод межи двома конґресами (2007—2015) // Русиньскый лiтературный язык на Словакiї. 20 років кодіфікації — Rusínsky spisovný jazyk na Slovensku. 20 rokov kodifikácie (Зборник рефератів з IV. Міджінародного конґресу русиньского языка. Пряшів, 23. — 25. 09. 2015) / зост. i одп. ред. Кветослава Копорова. — Пряшів: Пряшівска універзіта в Пряшові. Інштітут русиньского языка і културы. — С. 139—156. — ISBN 978-80-555-1521-2.
Paďak V. Odstúpenie Podkarpatskej Rusi Sovietskemu Zväzu v roku 1945 ako tragédia národnostnej menšiny podkarpatských Rusínov, ktorá trvá dodnes. Studium Carpato-Ruthenorum 2016: Študie z karpatorusinistiky 8, 2016. — S. 122—133.
Падяк В. И.. Повышение статуса карпаторусинского языка до уровня литературного (письменного) стандарта в Украине (2004—2014) / Под редакцией Александра Д. Дуличенко и Мотоки Номати^[en]. — Sapporo, Tartu: Slavic-Eurasian Research Center^[en], Hokkaido University; Slaavi Filoloogia Osakond, Tartu Ülikool. — С. 129—155. — ISBN 978-4-938637-94-1.

Референції

↑ Падяк, Валерий (2017). [https:// goloskarpat.info] (по українською). https://. [перевірено https://goloskarpat.info/analytics/59f84d801edb3/].
↑ http://www.padyak.com/about.aspx
↑ [http: /www.padyak.com]. http:. [перевірено http://www.padyak.com/uploads/pdfs/302/302_1_637180034075141711.pdf].

Жрїдла і одказы

Видавництво Валерія Падяка Архівовано 28. октобра 2025.
Валерій Падяк: Живі русини — запорука демократичного та європейського майбутнього України Архівовано 28. октобра 2025.
Роман Губа. Русинське поле експериментів. Хто такі закарпатські русини і чому їх звинувачують у сепаратизмі? Архівовано 28. октобра 2025.

[1] Падяк, Валерий (2017). [https:// goloskarpat.info] (по українською). https://. [перевірено https://goloskarpat.info/analytics/59f84d801edb3/].

[2] ttp://www.padyak.com/about.aspx

[3] [http: /www.padyak.com]. http:. [перевірено http://www.padyak.com/uploads/pdfs/302/302_1_637180034075141711.pdf].

[1]

[2]

[3]