Бєл (окрес Требішов)
| Бєл (окрес Требішов) | |
|---|---|
| Не маме слободный образок з обцы. Поможте Вікіпедії і награйте го. | |
 | |
| Полога | |
 | |
| Основны інформації | |
| Край | Кошіцькый |
| Окрес | Требішов |
| Націоналії | |
| ШТЄ (NUTS) | 528145 |
| ЕЧВ | TV |
| ПСЧ | 076 41 |
| Тел. передвольба | 0 56 |
| Офіціалны адресы | |
| Вебова сторінка | www.biel.ocu.sk |
| Адреса | Obecný úrad Biel Hlavná 48 076 41 Biel |
| Імейл | biel@mail.t-com.sk |
| Телефон | +421 56 635 06 08 |
| Факс | +421 56 635 17 32 |
| Староста | |
| Ладіслав Юрчак[1] (Мадярьска аліанція) | |
| Жрідла інформацій | |
| MOŠ/MIS Інформачный портал о містах і селах Словеньска | |
Бєл (по словен. Biel) є село в окресї Требішов в Кошіцькім краю на юговыходї Словеньска.
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Село Бєл лежыть в юговыходній части Словеньска, на Выходословеньскій ровинї, в тзв. Медзібодрожі. Рельєф теріторії є рівнинный, село ся находить недалеко рїкы Латоріця. Надморьска вышка центра села є 105 метрів над морём, причім в катастрї ся становить од 100 до 108 метрів. Вдяка полозї в низинї і уроднім ґрунту ся навколишнї земли інтензівно хоснують на польногосподарьство.[2]
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Перша писомна змінка о селї походить з дуже раннёго року 1214, коли была спомянута під назвов „Belye“. В перебігу стороч мала назва розлічны варіації, переважно латиньскы і мадярьскы (наприклад „Bély“). Сучасна офіціална словеньска назва „Biel“ ся утвердила в роцї 1920.[3]
Од 14. стороча было поселїня маєтком шляхтічного роду Перенїёвцїв. Пізнїше перешло до рук силного угорьского шляхтічного роду Шеннєёвцїв, котры тоты земли властнили аж до 20. сторочу і перемінили село на важный центер свого маєтку.[4]
Головным заместнанём містного обывательства было традічне польногосподарьство, плеканя цукрёвой рїпы і виноградництво. В роцї 1828 было село односно велике: находило ся ту 125 домів і 925 обывателїв.[5]
Реліґія і памняткы
[едітовати | едітовати жрідло]Головнов архітектонічнов і історічнов домінантов села є монументалный каштель роду Шеннєёвцїв (Шеннєёвскый каштель). Іде о велику репрезентатівну будову, поставену в роцї 1781 в штілї барока і класіцізму. Каштель є обколешый розсяглым історічным анґліцькым парком, в котрім ся заховали цїнны сорты стромів.[6]
Окрем замку є важнов духовнов памнятков римскокатолицька церьков Непоскверненого початя Дївы Марії, котра была поставена в роцї 1854 і є духовным центром римскокатолицького села.[7]
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]| Рік | 1995 | 2005 | 2015 | 2025 |
|---|---|---|---|---|
| Особ | 1315 | 1432 | 1445 | 1354 |
| Δ | +8,89 % | +0,90 % | −6,29 % |
| Рік | 2024 | 2025 |
|---|---|---|
| Особ | 1351 | 1354 |
| Δ | +0,22 % |
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Voľby do orgánov samosprávy obcí 2022 : Zoznam zvolených starostov. Bratislava: Štatistický úrad SR. 2022-10-30. https://volby.statistics.sk/oso/oso2022/sk/subory_na_stiahnutie.html.
- ↑ Kropilák, Miroslav (1977) (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. I. Bratislava: VEDA.
- ↑ Majtán, Milan (1998) (по sk). Názvy obcí Slovenskej republiky (Vývin v rokoch 1773 – 1997). Bratislava: VEDA.
- ↑ Kropilák, Miroslav (1977). Biel (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. I. Bratislava: VEDA.
- ↑ Kropilák, Miroslav (1977) (по sk). Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. I. Bratislava: VEDA.
- ↑ (по sk) Súpis pamiatok na Slovensku. I (A-J). Bratislava: Obzor. 1967.
- ↑ (по sk) Schematizmus Košickej arcidiecézy. Košice: Arcibiskupský úrad Košice. 2003.
- 1 2 Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 2026-03-31. https://datacube.statistics.sk/#!/view/en/vbd_dem/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_en. [перевірено 2026-03-31].
| ||||||||||
