Берег (край водоймы)
Бе́рег — узька смуга взаимодїяня помежи земльов тай водоємом (морьом, озером, водозбором) вать помежи земльов тай стоком воды (ріков, дочасным русловым потоком).
Берегом так само называют смугу землі, прилїгаючу ид береговуй лінії.
Опридїлити точну лінію перетину поверхності моря вать озера з поверхностю землі, котра є границьов водоєма, із за постояных перемін уровня воды, то є невозможно. Завто берегова лінія опридїляєся условно односно среднього многолїтнього положеня уровня водоєма.
Берегова зона складаєся из берега (його надводної часті) и із пудводного берегового схыла.
Пудводный береговый схыл — прибережна смуга морского дна, в межах якої волны бируют выпровадити активную работу (розмывати дно, переміщати намул).
Головным фактором формуваня берега є волны и волновый прибой, а так само русловый поток. Берегы в свойому розвинені проходят повно етапу, в результаті якых міняются їх очертаня и структура. В залежності уд характера дїяня волн рузнятся абразіонні, акумулятивні и абразіоно-акумулятивні и зложені берегы.
Типы морськых берегу
[едітовати | едітовати жрідло]Морські берегы рузнятся розманітностю. Основным фактором, вплывающим на формуваня берега, є волновый, и так само прибойный поток и волнові теченія. В изъязі з сим при класифікації берегув враховуєся характер и інтензивность оддїйованя волн. Класифікація має обсягати усі типы берегу, враховуючи процесы, опридїленя типа розвиваня берега, удбивати нынїшню динаміку розвиваня берега.
А. І. Іонін, П. А. Каплін и В. С. Медведєв розробили класифікацію берегув, враховуючи перечислені выше требованя:
- Берегы, сформовані субаеральными и тектонічеськыми процесами и мало поміняными морьом
- Тектонічного росчлененя
- Ерозіонного росчлененя
- Леднякового росчлененя (фйорд, шкеры)
- Вулканічноє росчлененя
- Еолового росчлененя
- Берегы, сформовані булше пуд вплывом неволновых фактору
- Дельтові
- Приливні
- Біогенні
- Термоабразіоні
- Берегы, сформовані булше волновыми процесами
- Абразіоні
- Акумулятивні
- Абразіоно-акумулятивні
Річні берегы
[едітовати | едітовати жрідло]Річный берег годен быти ерозіоным (розмытым потоком) и акумулятивным (нарощеным намулом). Серед річных берегу рузнятся затоплені (заливані) и не затоплені (коренні, терасні).
Берег водотока — боковоє ограниченя русла водотока. В залежності уд находженя по напрямкови удносно среднюй лінії русла водотока розознают правый и лївый берег (опредїляют з точкы никаня того ко плыве на лодці по теченійови; притому, ун никат по ходу протіканя рікы).
Верхні часті береговых схылу, булше сухі, чим коло території, заповнені водов в основному веснов вать в глубокых водах, называются, так само, суходолом[1].
Корінный берег
[едітовати | едітовати жрідло]Корінный берег — берег, складеный кореными горными породами, часто дислоціроваными. Противопоставляєся берегам, складеным алювіальными (в річных долинах, рыхлыми морскыми) вать органогеными (берега морю, коралові рифы) образованями.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Большой энциклопедический словарь. Archived from the original on 2015-01-02. https://web.archive.org/web/20150102172603/http://enc-dic.com/enc_big/Suhodol-58109.html/. [перевірено 2015-01-02].