Астрометрия

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лазер, выхоснованый в астрометрии

Астрометрия, од (гр.) αστρον звѣзда μετρεω мѣряю — дѣл астрономии, котрый штудируе взайомну пологу и рух небесных тѣлес,[1] их геометричны и кинематичны властности, в окремости, в комплексох и Вселеной в цѣлому.[2]

Дѣлы астрометрии[едітовати | едітовати жрідло]

Астрометрия дѣлить ся на:[1]

История[едітовати | едітовати жрідло]

Астрометрия — найдавнѣйшый дѣл астрономии, первы каталогы звѣзд склали у Вавилонѣ во VIII. ст. до РХ. В II. ст. Птолемей створив геоцентричну систему свѣта, в року 1543 Кеплеровы законы утвердили гелиоцентричну систему. Од 1970-х рокох астрометрия достала новы средкы и методы:[2]

  1. позорованя зоз штучных сателитох;
  2. нову высокоточну технику;
  3. компютеры и автоматизованы комплексы;
  4. меджинародну кооперацию в астрометричных проектах.

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Климишин І.А., Корсунь А.О. (ред.) Астрономічний енциклопедичний словник — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — 548 c. ISBN 966-613-263-X Доступно онлайн
  • УСЭС: Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. ISBN 5-88500-001-8
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 УСЭС, том 1, с. 113.
  2. 2,0 2,1 Климишин І.А., Корсунь А.О. (ред.), сс. 33-34.