Перейти до вмісту

Арґон

Матеріал з Вікіпедія

Арґон (Ar) — хемічный елемент з протоновым чіслом 18, та тыж проста субстанція, інертный ґаз, без фарбы і запаху. Уважує ся, же він не вступує в реакції з іншыми елементами, против тому недавно встановлено, же він може ся зъєдинёвати з фторидом бору. Містить ся в атмосферї Земли (1 %).

(Argon; ґрец. αργος— недїялный) Ar — хемічный елемент нуловой ґрупы періодічной сістемы Д. І. Менделєєва, єден з інертных ґазів. Порядкове чісло 18, атомова вага 39,944. Природный арґон складать ся з ізотопів 36Ar (0,337 %). 38Ar (0,063 %), 40Ar (99,600 %); штучно обтриманы радіоактівны ізотопы 35Ar, 37Ar і 41Ar.

Арґон — бесфаребный, ёго молекулы суть єдноатомны; t° кып. — 185,83 °C, t° топ.— 189,3 °C, крітічна температура — 122,4 °C; крітічный тиск — 48 атм. В природї ся арґон находить у вольнім станї і становить 0,933 % (по обєму) воздуху, з якого першый раз го оддїлили в 1894 роцї У. Рамзай і Дж. Релей. В промыслї добывають арґон фракціонованём рідкого воздуху.

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.