Перейти до вмісту

Археолоґія

Матеріал з Вікіпедія
(Напрямленый з Археология)

Археолоґія (ґрец. αρχαιος — стародавный, λογος — слово) — наука, што пояснює історію людьской громады на основі памяток камняного, мідяного (бронзового), желїзного віка і пізнїшых часів. У контрастї з історіов ся занимать матеріалнов културов. Цілём археолоґії є познати минулы подїї людьскых комуніт і штруктуру їх справованя - културу. Належыть до тых пару науковым дісціплінам, котры суть способны інтерпретовати минуле людства з часїв перед хоснованём писма, але тыж про порозуміня пізнїшым громадам.

Окрем археолоґії ся подобным цїлям венують і іншы науковы области антрополоґії, особливо културной і соціалной антрополоґії і фізічной антрополоґії. Міджі далшы дісціпліны помагаючі археолоґії належыть палеонтолоґія, ґеолоґія, історіоґрафія, палеоеколоґія ітд.

Сама археолоґія ся дїлить на дакілько підобластей, дефінованых або добов або шпеціфічнов темов, котрым ся тота ці тамта підобласть занимать, напр.: правіка археолоґія, класічна археолоґія, середовіка археолоґія, церьковна археолоґія, археолоґія країны а або шпеціалныма методами, котры поужывать напр. експеріментална археолоґія, летецька археолоґія ітд.

Методы дослїджованя

[едітовати | едітовати жрідло]

Археолоґія ся намагать основати свої тверджіня на базї тзв. археолоґічных жрідел. На їх добываня ся векшынов волить поступ дештруктівного археолоґічного дослїджованя, т.є. обзераня місця, проведжіня археолоґічных выкопавок, дескріпція условій найджіня - аналіза, сінтеза і слїдуюче выводжіня резултатів - інтерпретація. Теренова документація і выслїдкы лабораторной аналізы творять основну часть археолоґічной документації.

Далшов археолоґічнов методов є тзв. недештруктівна археолоґія, коли справила не доходить к будьякому (або лем мінімалному) нарушаню терена і археолоґічных сітуацій. Хоснує ся наприклад еропланове знимкованя при гляданю антропоґенного релъєфа країны, або шпеціалізованых детекторів на гляданя фізікалных ці хемічных аномалій даной локаліты. Недештруктівна археолоґія ся дасть схосновати на місцях, де не годен з хоцьякой прічіны учініти дештруктівне археолоґічне дослїджованя.

Обидва тоты способы археолоґічного дослїджованя ся взаємно доповнюють, каждый приносить іншый і в істых напрямах інакше обмедженый вид інформацій.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Archeologie на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.