Аполлонівка
| Аполлонівка | |
|---|---|
| |
| Ступінь огрожіня | |
| Біолоґічна класіфікація | |
| царьство: | Animalia |
| тіп: | Chordata |
| клас: | Aves |
| ряд: | Passeriformes |
| родина: | Aegithalidae |
| род: | Aegithalos |
| вид: | A. caudatus |
| Бінарна назва | |
| Aegithalos caudatus Лінней, 1758 | |
Аполлонівка (лат. Aegithalos caudatus) — малый вид співака з родины Aegithalidae.
Опис
[едітовати | едітовати жрідло]Росте до довжкы 13-15 цм, роспятя крыл мірять 16-19 цм і важыть 6-8 ґ. Мать завалисте тїло і выразно довгый ступенёвый хвіст, якый мірять 6-10 цм[1]. Зверьха є переважно чорный з виновов фарбов на хырбетї, спід мать білый, сивый або ружовкастый, дзёбак, очі і лабы тмавы і хвіст так само чорный з выразныма білыма вонкашнїма краями. В середнїй Европі ся находить в двох підвидах: аполлонівка середоевропска (A. c. europaeus), як мать над оком силну тмаву смугу, і аполлонівка довгохвоста середоевропска (A. c. caudatus), яка мать зясь білу голову. Обі поглавя суть такых самых фарб, молоды птахы мають tmavé піря по боках головы.
Спів
[едітовати | едітовати жрідло]Часто ся озывать, найчастїше высокым „срі-срі-срі“ або „сірр-сірр-сірр“. Спів тихый, невыразный.
Росшырїня
[едітовати | едітовати жрідло]Росшыреный є на россяглій теріторії Евразії, де на выход іде аж по Камчатку. В Европі цїлком хыбує на Ісландї, в северній части Шкандінавії і на Шкотьскых островах, на Балеарах, Сардінії і Кретї. Векшына популацій є сталых, даякы северьскы але на зиму міґрують на курту оддаленость.
В середнїй Европы жыє найгустїше в світлых вогкых лїстяных або змішаных лїсах з густым підростом. Окремо пак в зимі ся часто находить в парках і загородах.
Хованя
[едітовати | едітовати жрідло].jpg)
Мімо часу гнїздїня жыє в меншых ґрупах аж з 30 екземпарами, обгаюючіх властну теріторію. Через зиму птахы вєдно і сидять тїсно на ся притиснуты, што їм уможнює векшу одолность проти низкым ночным теплотам. Дїє ся так найчастїше в густых кряках 1-10 м над землёв.
Є барже чіперный і шыковно ся рушать і по дуже тонькых конарях. Жывить ся головно хробаками і павуками, в ярї жере тыж молоде квітя і різны плоды, в зимі пак і насїня.
Поглавно дозрївать уж на кінцї першого рока жывота; є моноґамный. Гнїздо будує саміць із саміцёв коло кменя або в конарях стромів звычайно у вышцї 1,5-6 м. Іде о компактну, заперту, куляту будову з міцныма стїнами, шыроку обычайно 9-18 мм а высоку дас 11-25 цм. Бочна влїтова дїра, котра мірять коло 30 мм, є скоро все уміщена на ёго верьхнїй половинї. Збудоване є переважно з мохів, лижайників і павучін, але часто і з далшых мягкых матеріалів, враховано піря, вовны або серсти[2][3].
В єдній зношцї є пак 8-12 (рїдко ай 5-16) світлых, мягко червеных флякастых, 14,2 x 11,1 мм великых яєць, на котрых через 13-14 днёву інкубацію сидить саміця, котрій самець під тот час приносить їджіня.
З выїмков гнїздячого пару з кормлїнём молодять часто помагать аж 8 далшых дорослых аполлонівок. Молодята гнїздо опущають по 14-18 днях, але далшых аж 14 днїв суть іщі кормлены мімо нёго[1].
У вольній природї ся дожывать звычайно 2-3 рокы.
Одказы
[едітовати | едітовати жрідло]
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 S. Harrap, D. Quinn: Chickadees, Tits, Nuthatches and Treecreepers, Princeton University Press, Princeton/New Jersey 1995. ISBN 0-691-01083-8 (анґліцькы)
- ↑ C. Harrison, P. Castell, H. Hoerschelmann: Jungvögel, Eier und Nester der Vögel- Europas, Nordafrikas und des Mittleren Ostens, Aula Verlag, Wiebelsheim 2004, ISBN 3-89104-685-5 (německy)
- ↑ U. N. Glutz von Blotzheim, K. M. Bauer: Handbuch der Vögel Mitteleuropas (HBV). Band 13/I, Passeriformes (4. Teil): Muscicapidae – Paridae, AULA-Verlaґ 1993/2001, ISBN 3-923527-00-4 (нїмецькы)
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Hudec, K. a kol. 1983: Fauna ČSSR. Ptáci 3/2. Academia Praha.