Антоній Годинка
Тота статя потребує булше жерел про провірителность інформації. |
| Антоній Годинка | |
|---|---|
| Чинность | історік, етноґраф, педаґоґ |
| Уроджѣня | 12. януара 1864 |
| Мѣсто роджѣня | Ладомиров |
| Упокоеня | 15. юна 1946 (82 р.) |
| Мѣсто смерти | Будапешт |
| Мѣсто погребу | теметув Керепеші, Будапешт |
| Антоній Годинка на Викискладѣ | |
Анто́ній Го́динка (мад. Hodinka Antal,[a] псевдонімы: Сокырницькый Сирохманъ, Сокырницькый Сиротюкъ, Тоний Романувъ; 12. януара 1864, Ладомиров – 15. юлія 1946, Будапешт)[1] — історик, етноґраф, педаґоґ, ученый русинського напряму.
Жывотопис
[едітовати | едітовати жрідло]Родив ся 12. януара 1864. року в Ладомирові, товды Земплинська вармедь, у файті грекокатолицького сященника Романа Годинкы (1836–1913). Дітинство прожыв у Сокырници. В 1882. році кунчив Корольську католицьку ґімназію в Ужгороді,[1] в 1882–1886. роках ся учив в Будапештськуй централнуй теолоґічнуй академії. Уд осени 1888 робив у Націоналнуй бібліотеці им. Сийчині. Учив ся и быв стипендіатом у Австрійському історичному інституті у Відньови.[1] У 1891. році защитив докторську дизертацію з словянської філолоґії,[1][b] мадярської історії и дипломатикы на філозофськуй факулті Будапештського університета, а пак у 1896 дустав диплом из теолоґії. У 1892–1906. роках робив архівіштом и бібліотекарьом Імператорсько-корольської бібліотекы у Відні.
У 1891–92 быв помучником історика Лойоша Толловція в архівах віденського австро-мадярського Міністерства фінансув; пак уд 1892. по 1906. рук быв єдиным мадярськым бібліотекарьом у приватнуй бібліотеці імператора-короля Франца Йозефа. В 1895–1896 быв стипендантом Мадярської АН[розшифрованя?] в Римі.[жрідло?]
В 1905 за роботу „Історія мадярсько-славянськых контактув до 1526. року“ дустав титул приватдоцента філозофської факулты Будапештського університета. Уд 1906 быв професором Братіславської юридичної академії, а уд 1916 — професором Єлизаветинського університета в Братіславі.
У 1920. році лишив Братіславу и даякый час жыв у Будапешті, пак уд 1923. року в Пийчі, де в 1923–1935 быв головом катедры світової історії Пийчського університета, пак убратый деканом філозофської факулты на 1926–27. академічный рук; на 1932—33. академічный рук быв убратый ректором удновленого Єлизаветинського університета.[1]
У 1934 перетягнув ся до Будапешта, уйшов на пінзію и дале правив там свою академічну роботу. У 1941–1943 быв першым предсідов Пудкарпатського общества наук. Мадярська академія наук в 1910 убрала го кореспондентным членом, а пак дала повноє членство в 1933.
Умер Годинка 15. юлія 1946. року в Будапешті.
Творба
[едітовати | едітовати жрідло]Быв знамый як изглядователь духовенської історії, автор історичных, церьковно-духовных, публіцистичных робут из історії Мадярщины тай Пудкарпатської Руси: „История Мукачевской греко-католической епархии“, 1909; зберькы документув из історії єпархії (527 документув, 1458–1715); зберькы документув из історії Ужгорода и Ужгородської домінії (1917); „Утцюзнина, газдуство, и прошлость южнокарпатськыхъ русинувъ“ (1923). За културу русинув написав „Die österreichisch-ungarische Monarchie im Wort und Bild“ („Австро-Мадярська монархія у слові и образчикови“, 1900), де є глава „Die Ruthenen / A Ruthének“ („Русины“). Позбирав много матеріалув за русинув из світськых и церьковных архівув. В 1922 завершив складованя русинсько-мадярського словника (7500 слув, 1991). В 1995 была удана його зберька „Пісні нашых предкув“. Годинка держав русинув окремым етносом и удносив їх ид централному европському културному ареалови.[жрідло?]
Бібліоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]- A rutének [„Русины“]
- Cseh források
- A szerb fejedelemség viszonya Magyarországhoz (Будапешт, 1889)
- A szerb történet forrásai és az első kora (1891)
- Szláv források (1898)
- Tanulmányok a bosnyák-djakovári püspökség történetéből (1898)
- A horváth véghelyek oklevéltára, 1490-1527 (з Лойошом Толловційом, 1903)
- A munkácsi görög-katholikus püspökség története (Будапешт, 1909)
- Egyházunk küzdelme a bosznia bogomil eretnekekkel (191?)
- A munkácsi görög-katholikus püspökség története (Будапешт, 1909)
- A Munkácsi gör. szert. püspökség okmánytára (1911–)
- A tokaji görög kereskedőtársulat kiváltságának az ügye 1725-1772 (1912)
- Kálmán királyunk 1099-iki perenysli csatája (1914)
- "Gens fidelissima". Ungvár, 1915. Online
- Az orosz évkönyvek magyar vonatkozásai (1916)
- A római levéltárak és könyvtárak ismertetése (1917–)
- Adalékok az ungvári vár és tartománya és Ungvár város történetéhez (1917)
- A kárpátaljai rutének lakóhelye, gazdaságuk és multjuk (Будапешт, 1923)
- A muszka könyvárusok hazánkban (gróf Klobelsberg-Emlékkönyv)
- A magyarországi rutén letelepülések története (megbízás az MTA II. oszt. által hirdetett nyílt pályázaton)
- Négy egykorú jelentés az 1704-i pécsi rácz dúlásról (1932)
- A töröktől visszafoglalt Pécs első fele (1934)
- Ami a karlócai békekötésből kimaradt és következményei (Пийч, 1935)
- II. Rákóczi Ferenc fejedelem és a "gens fidelissima" (1937)
- Szent István emlékezete és királyságának eszméje a szlávoknál (Будапешт, 1938)
- Adalékok Pécs város történetéhez 1686–1701-ig (1943)
- Ruszin-magyar igetár (1945)
- Cseh források; sajtó alá rend. Heé Veronika, előszó Udvari István; BGYTF, Nyíregyháza, 1994 (A Vasvári Pál Társaság füzetei)
- Adalékok az ungvári vár és tartománya, és Ungvár város történetéhez; Kárpátaljai Magyar Kulturális Szövetség, Ungvár, 1999 (Clio)
Запяткы
[едітовати | едітовати жрідло]Референції
[едітовати | едітовати жрідло]Жерела
[едітовати | едітовати жрідло]- 75 éve hunyt el, Hodinka Antal, az Erzsébet Tudományegyetem rektora, a szláv népek történetének kutatója. (по hu). Magyar Nemzeti Levéltár Baranya Megyei Levéltára [Архівы вармеді Бороньо Націоналного мадярського архіва]. 2021-07-14. https://mnl.gov.hu/mnl/baml/hirek/75_eve_hunyt_el_hodinka_antal_az_erzsebet_tudomanyegyetem_rektora_a_szlav_nepek. [перевірено 2022-03-08].
- Антон Годинка, дослідник джерел, Інститут Церковного Права україньскый
Далшоє читаня
[едітовати | едітовати жрідло]- Hodinka Antal Intézet
- Hodinka Antal Emlékkönyv[dead link]
- Роботы Антонія Годинкы на OpenLibrary
- A Szeklencei Szegényember üzenete
- Udvari István: Hodinka Antal (1864–1946) munkássága; Görög Katolikus Hittudományi Főiskola, Nyíregyháza, 1991
- Hodinka Antal válogatott kéziratai; vál., szerk., bev. Udvari István, sajtó alá rend. János István, Udvari István, Újj Anna; Vasvári Pál Társaság, Nyíregyháza, 1992 (A Vasvári Pál Társaság füzetei)
- Dolgozatok Hodinka Antal tiszteletére; szerk. Udvari István; BGYTF, Nyíregyháza, 1993 (Studia Ukrainica et Rusinica Nyíregyháziensia)
- Soós Kálmán: Perlekedő évszázadok. Históriai mozaikok vidékünk múltjából; Intermix, Ungvár–Budapest., 1995 (Kárpátaljai magyar könyvek)
- Hodinka Antal emlékkönyv. Tanulmányok Hodinka Antal tiszteletére; szerk. Udvari István; BGYTF–Szent Athanaz Görög Katolikus Hittudományi Főiskola, Nyíregyháza, 1993
- Hodinka Antal emlékére. Az akadémikus 150. születésnapja alkalmából, 1864–1946; szerk. Lyavinecz Mariann; Hodinka Antal Országos Ruszin Értelmiségi Egyesület–Budapest. VI. Kerület. Ruszin Nemzetiségi Önkormányzat–Budapest. XI. Kerület. Ruszin Nemzetiségi Önkormányzat, Budapest, 2013
- Статі, потребувучі далшых жерел
- Вшыткі статі, потребувучі далшых жерел
- Персоналії подля алфавіту
- Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN
- Статї з неяснов достовірностёв
- All articles with dead external links
- Articles with dead external links from 2023-09
- Articles with invalid date parameter in template
- Уродили ся 1864
- Умерли 1946
- Русиньскы історіци
- Етнографы
- Педаґоґы