Антисептикы

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йодовый антисептик, апликованый на ранку

Антисептикы, од (гр.) αντί - anti против и σηπτικός - septikos гнилобный, суть субстанции, котры ся апликують на поранѣня и раны живой ткани и кожи, жебы не дошло ку инфекции або гнитю. Зависимо од концентрации, часу дѣи антисептикы можуть знищити микробы (бактерицидна дѣя) або задержати их рост (бактериостатична дѣя).[1][2]

Антисептикы треба розличовати од дезинфекчных материалох и препаратох: антисептикы ся апликують на живых тканях людей и звѣрят и не суть про них токсичны, колиж дезинфиценты ся переважно хоснують на неживых предметах и суть силно токсичны. Дакотры антисептикы во векшых концентрациях можуть але пошкодити живым тканям. Напримѣр, фенол, еден з первых антисептикох, активно хоснованых в медицинѣ, може выволати и некрозу ткани.[3]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Антисептические средства. //Большая Советская Энциколопедия.
  2. Ottův slovník naučný. Том 2, сс. 474-475.
  3. [http://www.golkom.ru/kme/01/1-101-1-1.html Антисептические средства. //Краткая медицинская энциклопедия, гл. ред. акад. Б.В. Петровский. Изд. 2. — М.: «Советская энциклопедия», 1989